Ера прихованих закордонних рахунків добігає кінця. Державна податкова служба (ДПС) щойно завершила збір даних від банків та інших фінансових установ про рахунки українців за кордоном. Ці цифри — не для політичних маніпуляцій: вони вже готують другий, значно масштабніший обмін інформацією за міжнародним стандартом CRS. Це докорінно змінить податковий контроль в Україні.
Що відбулося на 1 липня
Державна податкова служба отримала всі дані про іноземні рахунки від фінансових установ. Вони необхідні для другого раунду обміну у вересні. Навесні 2024 року вже було перше таке отримання — на той час мова йшла про 500 тис. рахунків із 50 країн.
Другий обмін буде значно потужніший — охопить понад 110 юрисдикцій. Цьогорічний збір — це карт-бланш для ДПС, яка тепер знайде практично всі "закордонні гроші" українців.
Навіщо це податковій
Мета — точно ідентифікувати приховані доходи. Якщо гроші тримаєш за кордоном і не декларуєш, обмін CRS допоможе це викрити. І вже з 2026 року почнуться перевірки — це прописано в Національній стратегії доходів і бюджеті на 2026–2028 роки.
CRS-обмін — ключовий механізм у цій системі. Він дозволяє автоматично та регулярно отримувати свіжі дані про рахунки.
Як працює CRS-обмін
Україна приєдналася до CRS у 2023 році. Банки та фінансисти щороку до 1 липня подають до ДПС звіти про рахунки нерезидентів. ДПС передає дані зарубіжним податковим органам — і вони повертають у свою чергу інформацію про українські рахунки.
Наразі CRS включає 119 країн, тож якщо у вас є рахунок в одній із цих юрисдикцій, податкова дізнається про це.
Під обмін потрапляють:
- банківські рахунки;
- рахунки в цінних паперах або фондах;
- пенсійні накопичення;
- страхові рахунки із заощадженням.
Перший обмін і що він дав
У вересні 2024 року ДПС отримала інформацію про рахунки українців у 1 650 іноземних фінансових установах. Загалом — про 500 тис. рахунків із балансами більш ніж $1 млн.
Втім, за оцінками депутатів, вже тоді могла бути інформація і про рахунки з балансами від €200 тис.. CRS-стандарт здійснює обмін щодо всіх рахунків, а позначка в $1 млн потрібна лише для уваги податківців.
Що відомо про суми і кількість
Точних цифр немає. Але наразі можна припустити так: якщо йдеться про 500 тис. рахунків із ≥€200тис., то загальна сума — близько €100 млрд. Після другого обміну кількість рахунків точно перевищить 1 млн — враховуючи всі юрисдикції.
Які дані отримує ДПС
Податкова стає багатшою на інформацію:
- ім’я, адреса, ІПН і дата народження власника;
- банк і місце відкриття рахунку;
- баланс, доходи від відсотків, дивідендів тощо.
До 2024 року CRS фокусував лише на рахунках від $1 млн. Зараз — без обмежень, і всі дані входять в обмін.
Як податкова використовуватиме ці дані
ДПС співставлятиме дані із закордонних джерел із деклараціями. І, якщо знайдуть невідповідності — донарахують податки. Доходи з-за кордону обкладаються ПДФО 18% і військовим збором 5%.
Після позиції законодавців податкова зможе використовувати непрямі методи контролю — зіставляти доходи з витратами та накопиченнями.
Тимчасове правило на час воєнного стану
Громадяни з рахунками в еквіваленті менше ніж $250 тис. можуть не переживати — ці рахунки не підлягають перевірці до кінця воєнного стану. Але інформація про них вже у ДПС — і після завершення режиму все це стане доступним для контролю.
CRS-обмін — це не просто цифри, це знак нового рівня податкового контролю та прозорості. Якщо ви тримаєте гроші за кордоном — варто перевірити, чи все задекларовано правильно. Поки діє воєнний мораторій для рахунків до $250 тис. — перевірок не буде, але після його завершення поріг зробить CRS інструментом, який може суттєво вплинути на ваші фінанси та вимагати максимальної уваги до податкової дисципліни.
Джерело: 5692.com.ua
