Президент Азербайджану Ільхам Алієв тисне на Володимира Путіна, щоб той визнав російську провину в катастрофі літака Azerbaijan Airlines (AZAL). Він звинувачує представників РФ у спробі "зам'яти історію", вимагає вибачень і компенсацій.
Про те, як це відбувається і чи може катастрофа AZAL посварити лідерів Азербайджану і Росії, – в матеріалі РБК-Україна.
Зміст
-
Катастрофа літака AZAL: основні факти
-
Як змінювалися версії та риторика Росії й Азербайджану
-
Чому Путін не визнає провину публічно
-
Чи відвернеться Алієв від Путіна через катастрофу AZAL
Катастрофа літака AZAL: основні факти
Пасажирський літак Embraer 190, який виконував рейс із Баку до Грозного (Чечня), впав біля казахстанського міста Актау вранці 25 грудня. На борту перебували п'ятеро членів екіпажу і 62 пасажири, загинули 38 осіб.
Літак тричі намагався зайти на посадку в Грозному, при цьому пасажири розповіли, що під час останньої спроби почули звуки, схожі на вибух. Судячи із запису польоту в онлайн-сервісі Flightradar24, приблизно о 08:25 лайнер зник із радарів у районі міста Каспійськ. А з'явився через приблизно півтори години вже над Каспійським морем, коли рухався в бік Актау.
У перші години від російської сторони звучали різні причини катастрофи: зіткнення з птахами, щільний туман і вибух кисневого балона на борту. Але після вивчення уламків стало зрозуміло, що літак був пошкоджений елементами зенітної ракети. Спроба приземлитися в Грозному збіглася в часі з роботою протиповітряної оборони, яка відбивала атаку безпілотників.
Детальніше про перші години після трагедії читайте в матеріалі "Авіакатастрофа в Актау. Що сталося з літаком і як РФ замовчує версію про ЗРК".
Фото: уламки літака "Азербаджанських Авіаліній" (Getty Images)
Останніми днями Азербайджан відкрито вимагає покарання винних і виплати компенсацій від Росії. За цей час російська влада була змушена припинити грати в мовчанку, а Володимир Путін уже вибачився "за трагічний інцидент". Ільхаму Алієву цього недостатньо.
Як змінювалися версії і риторика Росії та Азербайджану
У день катастрофи Росавіація виступила із заявою про те, що командир літака після зіткнення з птахами і виникнення позаштатної ситуації вирішив іти на запасний аеродром і вибрав Актау на заході Казахстану.
Тоді Алієв казав, що причини катастрофи поки були невідомі. "За інформацією, яку мені було надано, літак компанії AZAL змінив курс через погіршення погодних умов і почав рух у бік аеропорту Актау, де сталася аварія під час посадки", – заявив він.
26 грудня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков відмовився "вибудовувати будь-які гіпотези" і закликав дочекатися закінчення слідства. Джерела Euronews в уряді Азербайджану повідомили, що причиною катастрофи стала російська ракета "земля-повітря", яка відпрацювала по лайнеру під час нальоту безпілотників на Грозний.
Азербайджанське видання сaliber.аz написало, що на підльоті до чеченської столиці літак обстріляли із системи ППО "Панцир-С". А зник із радарів він після того, як російські засоби радіоелектронної боротьби паралізували системи зв'язку на борту. За даними Reuters, ніхто в Азербайджані не вважає, що це було зроблено навмисно, але з урахуванням усіх фактів чекають на визнання російської сторони.
Днем пізніше Пєсков зазначив, що йому "нічого додати" до того, що казав раніше. А компанія AZAL виступила із заявою, що літак зазнав зовнішнього фізичного і технічного впливу. Глава Росавіації Дмитро Ядров нарікав на складну ситуацію в районі аеропорту Грозний через атаку нібито українських дронів і щільний туман. "Командиру пропонувалися інші аеропорти. Він прийняв рішення прямувати в аеропорт Актау. Багато різних обставин, які необхідно спільно розслідувати", – додав він.
Фото: на уламках літаків видно сліди, характерні для ураження зенітною ракетою (bakues.az)
За словами міністра цифрового розвитку і транспорту Азербайджану Рашада Набієва, пасажири і бортпровідники чули вибухи, коли перебували над Грозним. "На крилі літака було видно пробоїни. Усередині літака і на фюзеляжі є пошкодження від різних ріжучих елементів", – сказав він.
У суботу Путін зателефонував Алієву і вибачився за те, що "трагічний інцидент стався в повітряному просторі Росії". Алієв підкреслив, що пробоїни на фюзеляжі підтверджують факт зовнішнього впливу.
29 грудня глава Слідкому РФ повідомив генпрокурору Азербайджану, що російська сторона у себе теж проводить розслідування. А президент Алієв в інтерв'ю азербайджанському телебаченню виступив із різкою критикою на адресу Москви.
За його словами, версія зі знищенням літака зенітною ракетою обґрунтована і спирається на факти. Поки незрозуміло, якою мірою РЕБ вплинули на управління і наскільки дієвими були наслідки вибуху поруч із бортом, але спроби заперечувати очевидний факт і завуалювати його "абсурд і дурість".
Алієв вважає, що російська сторона має вибачитися, визнати провину, покарати винних і виплатити компенсації. "Це наші умови. Першу з них уже було виконано вчора. Сподіваюся, що й інші наші умови будуть прийняті", – сказав він.
Деякі російські офіційні джерела хибними версіями намагалися замовчати інформацію про інцидент. "Одним із моментів, який нас засмутив і здивував, було те, що російські офіційні структури висунули версії про вибух якогось газового балона. Це відкрито показувало, що російська сторона хоче зам'яти питання, і це, звичайно, нікому не робить честі", – додав Алієв.
Він також підкреслив, що, на його переконання, літак збили не спеціально. "На жаль, перші три дні ми не чули від Росії нічого, крім маячних версій", – сказав президент Азербайджану.
Баку також відмовився від участі Міждержавного авіаційного комітету (МАК) у розслідуванні. Через те, що в ньому домінують представники Росії. За словами Алієва, відмова була категоричною, оскільки "не секрет, що на чолі структури стоять громадяни РФ, і фактори об'єктивності могли бути забезпечені не повністю".
Хоча якби Росія з перших днів зайняла конструктивну позицію, пропозицію про розслідування МАК могли прийняти. Вже після інтерв'ю Алієва стало відомо про другу телефонну розмову з Путіним. Кремлівська прес-служба повідомила, що лідери "продовжили обговорення різних питань", пов'язаних із катастрофою AZAL.
Чому Путін не визнає провину публічно
Публічне визнання провини виглядало б як приниження Росії. Це найбільш логічне пояснення, оскільки Путін не любить вибачатися, особливо коли йдеться про країни, які, на його думку, нижчі за статусом, пояснює голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Одна справа, якби це були Китай або США. Хоча щодо Штатів проти вибачень могла б спрацювати ситуація конфлікту. Але статус Азербайджану, як думає Путін, значно нижчий, ніж статус Росії. Тому вибачатися перед Баку не дуже гідно для "наддержави". Це головна причина. При всьому тому, що Азербайджан досить лояльний і між ними останнім часом були дружні відносини", – розповів він РБК-Україна.
Фото: Володимир Путін уникає публічного визнання провини, оскільки вважає це "негідним" перед країною, на його думку, нижчою за статусом (kremlin.ru)
Сам Путін проблему розуміє, стосунки псувати не хоче і, найімовірніше, в особистих розмовах з Алієвим робив якісь зізнання. Але останній хоче публічних вибачень, він дуже роздратований і демонструє невдоволення. Не стільки самим фактом катастрофи, яка сталася за трагічним збігом обставин, але внаслідок дій російської ППО, скільки поведінкою Путіна.
"Думаю, не в повному обсязі і не так публічно, але Москва зважиться на жест у бік Баку. Не Путін особисто, а МЗС або якесь відомство якось завуальовано вибачиться перед Азербайджаном і компенсації виплатять. Якраз що стосується грошей, для Росії тут найлегше. І зроблено це буде напівофіційно і так, що російська пропаганда буде мовчати", – додав співрозмовник.
Фесенко підкреслює, що Путіну все ще важливо зам'яти конфлікт. Спочатку намагалися це зробити версіями з птахами та кисневим балоном, однак з'ясувалося, що літак упав з інших причин. Російському диктатору довелося маневрувати, зараз він намагається знизити негативні наслідки, але певне охолодження стосунків проявлятиметься деякий час.
Причому негативні наслідки, скоріше, стосуватимуться масштабів зовнішнього авіасполучення з Росією, особливо в регіон Північного Кавказу. Цілком можливо, що міжнародні авіаційні організації та деякі країни вимагатимуть визначити там зону, закриту для цивільної авіації, вважає політолог.
Чи відвернеться Алієв від Путіна через катастрофу AZAL
Остаточно псувати відносини – не в інтересах ні Азербайджану, ні Росії. А нинішнє охолодження навряд чи буде довгим, затягнеться щонайбільше на кілька місяців або півроку, вважає Фесенко.
Фото: Ільхам Алієв не зацікавлений у тривалому охолодженні відносин із Росією (Getty Images)
Тут як приклад може послужити інцидент 2015 року, коли турецький F-16 збив російський Су-24 біля кордону з Сирією. Тоді вибухнула справжня криза, Москва посварилася з Анкарою і навіть вводила санкції. Але через кілька місяців Реджеп Таїп Ердоган вибачився, і відносини поступово налагодилися.
"Звісно, і зараз між Путіним і Ердоганом є деякі протиріччя, але, тим не менш, вони відновили не просто умовно добросусідські, а й у багатьох сферах партнерські відносини. Я думаю, з Азербайджаном буде схожа ситуація", – зазначив він.
Сам по собі епізод із катастрофою літака AZAL і "маячними версіями" показав природу путінського режиму.
"Це деформована "великодержавність", аморальний спосіб поведінки, коли Росія не може визнати свою провину, не хоче чинити так, як це роблять цивілізовані країни в подібних ситуаціях. Зараз Алієв ображений і не може не піклуватися про гідність своєї держави, тому треба демонструвати різку реакцію. Стосунки з Путіним для нього важливі, сваритися він не має наміру, але водночас показав, що не буде закривати очі. А ще це говорить про те, що Путіна вже бояться не так, як раніше", – підсумував Фесенко.
При підготовці тексту використовували публікації російських і азербайджанських ЗМІ, заяви представників влади РФ, інтерв'ю президента Азербайджану Ільхама Алієва місцевому ТБ, коментар голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
