Події Майдану 11 років тому стали точкою неповернення у відносинах України з російським режимом. Вони згуртували суспільство в боротьбі за своє майбутнє без впливу імперії.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів генеральний директор музею Майдану Ігор Пошивайло.
Зв'язок між Майданом і повномасштабною війною
За словами експерта, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну спостерігалось певне згасання інтересу суспільства до тем Майдану, проте зараз, навпаки, "є значне зацікавлення цією темою".
"Зараз бачимо спробу зрозуміти глибше, що відбувалося тоді. Яке відношення події Революції Гідності мали до сьогодення. Які були вивчені важливі уроки, який досвід ми набули", – пояснив Пошивайло.
Він додав, що закордонні партнери також почали втрачати політичний інтерес до Майдану, проте нині спостерігається "великий попит на виставки та екскурсії, на які приходять іноземці, керівники держав, політики, високі делегації, представники країн ЄС".
"Особливо 21 листопада та 20 лютого… Тому Музей Майдану, як один з активних учасників формування політики та культури пам'яті, намагається максимально показувати тяглість нашої боротьби за незалежність і свободу, позиціонувати Небесну Сотню, як перших героїв російсько-української війни", – розповів очільник установи.
Він нагадав, що взимку 2014 року відбувся "перший переможний бій у битві, яка триває до сьогодні".
"Майдан і сучасна війна – це не відокремлені події, а єдиний процес реагування України на агресію РФ – потенційну чи фактичну. Це дуже важливо усвідомлювати", – наголосив Пошивайло.
Він зауважив, що "тяглість цієї боротьби підтверджується і тим, що мирний спротив беззбройних громадян перетворився на збройний спротив агресії кремля".
"Це єдиний масштабний екзистенційний процес, який триває і досі… Треба також розуміти, що драматичні події на Майдані перекриваються іншими травматичними подіями війни, загибеллю воїнів, мирних громадян. Тому цей біль, емпатія до загиблих – все це зараз відбувається у дуже чутливій формі", – розповів фахівець.
Він визнав, що будь-якій притомній людині важко витримувати таку тривалість трагічних подій, такі величезні масштаби горя.
"Чутливому громадянину активно відвідувати комеморативні заходи, які сьогодні існують в Україні, надзвичайно важко… Це – перенасиченість людської психіки сьогодні травматичними подіями… Це – нормальні процеси, пов'язані з людською психікою та пам'яттю", – пояснив Пошивайло.
Водночас це не означає, на його думку, що потрібно менше говорити на цю тему.
"Цими пам'ятними днями на Алеї Героїв Небесної Сотні ми приймали близько 40 школярів, які прийшли на екскурсію. Їхні вчителі підготували для них квести. Запитували дітей, чи знають вони, скільки героїв в Небесній сотні, скільки років наймолодшому і скільки років найстаршому. То я був приємно здивований, що діти все це добре знають, орієнтуються в цій інформації, приходять і вшановують пам'ять героїв", – поділився директор музею.
Він додав, що сьогодні, в умовах великої війни, українці не повинні "забувати чи применшувати роль співгромадян, які без зброї в руках мужньо й саможертовно вийшли на Майдан протистояти діям злочинної влади та силовикам".
"Їхню боротьбу нині продовжують їхні побратими, які були тоді на Майдані, а вже зараз – на війні. Також серед наших воїнів сьогодні на фронті відважно воюють ті, хто на Майдані не був, бо в той час вони були ще зовсім юні, тому важливо актуалізувати й для них подвиг Небесної Сотні", – розповів Пошивайло.
Він визнав, що це, звісно, "різні рівні боротьби".
"Але зв'язок між Майданом і війною – цілком очевидний. Це – та глибина нашого громадянського і військового подвигу. Як реакція на зазіхання поневолити Україну. Це не якийсь спонтанний протест, а усвідомлений вибір громадян – чи то у цивільній формі, чи то у військовій – усіма способами боронити Україну", – підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, які заходи заплановані в Києві до Дня Героїв Небесної Сотні 20 лютого.
Читайте також, з якими подіями в історії пов'язують подвиг Майдану.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
