Очільник сирійського повстанського угруповання "Хаят Тахрір аш-Шам", що повалило режим диктатора Башара Асада, розкритикував удари Ізраїлю по об'єктах на території Сирії. На його думку, це загрожує серйозною ескалацією в регіоні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Times of Israel.
Ахмад аш-Шараа, відомий також як Абу Мохаммед аль-Джолані, в суботу, 14 грудня, дав інтерв'ю сирійському телеканалу новин, в якому заявив, що Ізраїлю "більше немає виправдань" завданню авіаударів по Сирії. За його словами, нещодавні атаки ізраїльських військових на сирійській землі "перетнули червоні лінії" та загрожують невиправданою ескалацією в регіоні.
Лідер повстанців закликав міжнародну спільноту взяти на себе відповідальність для уникнення ескалації і гарантування поваги до сирійського суверенітету. Не згадуючи безпосередньо Ізраїль, він говорив про "дипломатичні рішення", як єдиний спосіб забезпечити безпеку і стабільність, як кращий варіант за "непродумані військові авантюри".
Новий лідер Сирії у своєму інтерв'ю також опосередковано відповів на занепокоєння Ізраїлю та заспокоїв його. Шараа заявив, що країна виснажена роками громадянської війни і що на даному етапі вона не буде втягнута в конфлікти, які можуть призвести до подальших руйнувань, а головними пріоритетами є відновлення і стабільність.
Командир повстанців додав, що іранське закріплення у Сирії становило велику небезпеку для самої країни, сусідніх країн та Перської затоки.
"Ми змогли покласти край іранській агресії: "Ми змогли покласти край іранській присутності в Сирії, але ми не є ворогами іранського народу", – сказав Шараа.
Верховенство права і стабільність
Під час розлогого інтерв'ю, лідер "Хаят Тахрір аш-Шам" торкнувся деяких питань, які його новому уряду незабаром доведеться вирішувати в управлінні післявоєнною Сирією. Він наголосив на важливості відмови від "революційного менталітету", яким керувалися повстанці, а також на необхідності створення сучасних інститутів, гарантування верховенства права і поваги до прав усіх громадян країни.
Шараа виступив з нищівною критикою корумпованого режиму Асада, заявивши, що він керує Сирією як "фермою", видобуваючи і привласнюючи її ресурси для власного збагачення. Він додав, що найближчим часом будуть опубліковані документи, які доведуть масштаби "величезних крадіжок" режиму.
Лідер повстанців зазначив, що блискавична перемога повстанців над режимом, поваленим всього за 11 днів, довела ефективність їхнього планування і підготовки. За його словами, повстанці "взяли під контроль великі міста, нікого не перемістивши". Водночас, він не приховує, що відносини між різними повстанськими групами були позначені внутрішніми конфліктами, фракціоналізмом та іноземним втручанням.
Шараа також згадав про обмежену повітряну кампанію Росії проти повстанців за кілька днів до повалення режиму Асада і висловив побоювання повторенням сценарію Сектора Гази. Щодо майбутніх відносин з Москвою, він сказав, що зміна режиму дає можливість переоцінити зв'язки таким чином, щоб вони слугували спільним інтересам.
Стурбованість Ізраїлю
Відвідуючи в суботу ізраїльські війська на сирійських Голанських висотах, начальник штабу Армії оборони Ізраїлю, генерал-лейтенант Герці Галеві заявив, що ЦАХАЛ не втручається у те, що відбувається в Сирії.
"Тут була ворожа країна. Її армія розвалилася. Існує загроза, що сюди прийдуть терористичні елементи, і ми просунулися вперед, щоб… крайні терористичні елементи не оселилися близько до кордону з нами", – сказав начальник Генштабу ізраїльської армії.
Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу раніше заявив, що ЦАХАЛ розбомбив військово-стратегічні об'єкти, залишені сирійськими військовими поваленого режиму Асада, "щоб вони не потрапили до рук джихадистів".
Він додав, що Ізраїль готовий налагоджувати відносини з новими правителями, але не вагатиметься атакувати, якщо вони загрожуватимуть єврейській державі або дозволять Ірану відновити свою присутність у Сирії.
Історичні конфлікти між Сирією та Ізраїлем
Попередній режим у Сирії прийшов до влади в 1970 році, коли батько Башара Асада Хафез аль-Асад захопив владу внаслідок безкровного перевороту. Асад став президентом після смерті свого батька у 2000 році.
Ізраїль та Сирія не мають дипломатичних відносин і формально перебувають у вічному стані війни з моменту проголошення Ізраїлем незалежності в 1948 році.
Сирія була однією з низки арабських країн, які атакували новостворену єврейську державу. Незважаючи на підписану в 1949 році угоду про перемир'я, що демаркувала кордон між двома країнами, Сирія ніколи офіційно не визнавала існування Ізраїлю.
Сирія також атакувала під час Шестиденної війни 1967 року, перш ніж ЦАХАЛ розгромив сирійські війська і захопив Голанські висоти, які Ізраїль пізніше анексував в односторонньому порядку.
У 1973 році під час війни Судного дня Сирія знову атакувала ізраїльські війська. Однак сирійські війська були відкинуті після значного просування на Голани. Після війни між державами була підписана угода про роз'єднання 1974 року, яка позначила демілітаризовані зони на ізраїльсько-сирійському кордоні.
Хоча падіння режиму Асада, який протримався понад п'ять десятиліть, може надати історичну можливість для визнання між Ізраїлем і його сусідом, потенційний вакуум влади в Сирії може також призвести до подальшого хаосу і послужити живильним середовищем для відродження терору в регіоні.
Падіння режиму Асада в Сирії
На початку грудня бойовики ісламського угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам" трохи більше ніж за тиждень, здобули перемогу над військами Башара Асада, захопили ключові міста Сирії, включно зі столицею Дамаском. У країні на три місяці встановлене правління перехідного уряду міністрів.
Однак відразу ж після захоплення повстанцями Дамаску, Армія оборони Ізраїлю ввійшла на територію країни та захопила військові та стратегічні об'єкти. Причиною було названо бажання уникнути їхнього використання терористами й іншими угрупованнями проти Ізраїлю.
Також ЦАХАЛ вдарила по місцях дислокації складів зброї на теренах країни. А пізніше – повністю ліквідувала сирійський флот.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
