На тлі загострення прикордонного конфлікту між Таїландом і Камбоджею посилюється дипломатична конкуренція великих держав. Китай акуратно позначає власний підхід до врегулювання кризи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Bloomberg.
Китайський підхід до посередництва
Пекін стримано відреагував на заяви президента США Дональда Трампа про його роль у припиненні бойових дій між Таїландом і Камбоджею.
Під час переговорів із представниками обох країн міністр закордонних справ Китаю Ван Ї наголосив, що "зусилля Китаю зі сприяння миру і діалогу ніколи не нав'язуються іншим і не перевищують своїх кордонів".
Аналогічна позиція була озвучена на окремих зустрічах із камбоджійською стороною.
Припинення вогню і боротьба за вплив
Таїланд і Камбоджа домовилися про негайне припинення вогню після серії сутичок, унаслідок яких загинули десятки військових і цивільних, а понад півмільйона людей були змушені покинути свої домівки. Це вже друге перемир'я за останні шість місяців.
Ситуація підкреслила суперництво США і Китаю за вплив у регіоні. Вашингтон представив домовленості як результат американського тиску, зокрема торгових погроз.
Пекін же позиціонує себе нейтральним посередником і ставить під сумнів західний підхід до врегулювання конфліктів.
Роль АСЕАН і гуманітарна допомога
Китай заявив про готовність підтримати місію спостерігачів АСЕАН і надати гуманітарну допомогу. Камбоджа вже отримала близько 3 млн доларів, Таїланд розглядає аналогічну пропозицію.
При цьому стабільність перемир'я залишається під питанням через інциденти з мінами в спірних районах.
Нагадуємо, що в понеділок, 29 грудня, окремі частини Східного командування Народно-визвольної армії Китаю розпочали проведення військових навчань під назвою "Місія правосуддя 2025", які розгорнуті в акваторії та повітряному просторі навколо Тайваню і розглядаються як черговий елемент тиску Пекіна на острів на тлі напруженості в регіоні.
Зазначимо, що Міністерство закордонних справ Китаю повідомило про рішення запровадити санкційні заходи щодо 10 фізичних осіб і 20 американських оборонних компаній у відповідь на постачання озброєнь Тайваню, розцінивши такі дії як втручання у внутрішні справи КНР і підрив регіональної стабільності.
