Є речі, які завжди стаються не вчасно. Наприклад, коли треба швидко порізати помідори, а ніж замість того, щоб різати, м’яко так… здавлює. Знайомо, так? І от тоді починаються танці з бубном — бо точилки, звісно ж, у потрібний момент нема. Але не все так сумно. Є кілька простих способів, перевірених життям, які допоможуть заточити лезо навіть у польових умовах. Не жарт — у декого таке рятує навіть на дачі чи в лісі.
Тарілка — не просто для борщу
Колись моя бабуся казала: "Немає точила — бери тарілку". Я, чесно кажучи, спершу подумав, що це якийсь жарт. А потім побачив, як вона реально точить ніж об дно звичайної керамічної тарілки. Треба просто перевернути її й повести лезом кілька разів по шершавому кільцю на звороті. Головне — тримати ніж під невеликим кутом, а не як попало. І ще момент: модні французькі тарілки з ідеально гладеньким дном не підійдуть. А от стара добра українська чашка з дрібними подряпинами — саме те.
Наждачний папір — як батьків ремінь: суворо, але ефективно
У мого діда був інший метод. У нього завжди десь валявся шматок наждачки, бо в гаражі ж усе може знадобитись. Коли ніж тупився, він просто натирав його об той шершавий папір. Сказати, що це працює — нічого не сказати. Особливо добре ця штука працює з лезами м’ясорубки, які періодично стають схожими на консервні банки. Наждачка — дика штука, але справу робить.
Що ще можна використати замість точилки
Окей, а якщо нема ані тарілки, ані наждачки? Тут уже починається імпровізація на кухонну тематику:
- Металева частина ременя (не плутати з декоративною) — деякі ремені мають твердий метал, і по ньому можна кілька разів провести ножем.
- Камінь — якщо вийти на вулицю й знайти плаский, шершавий камінець, він цілком зійде за польову точилку. Головне — не взяти гранітну бруківку з дороги, бо ще й ніж зламаєте.
- Задня частина іншого ножа або товстої ложки — метод так собі, але на крайній випадок і він згодиться.
Перевірка на гостроту — не ріж пальці
Щоб зрозуміти, чи ви взагалі щось наточили, є простий тест: візьміть аркуш паперу й спробуйте розрізати його навис. Якщо ніж ковзає й легко ріже — ура, ви перемогли. Якщо рве — ще кілька рухів і буде добре. Не тестуйте на пальцях. Це не кіно.
А що робити з серрейторними ножами
Ось тут усе складніше. Якщо у вас ніж із зубчиками, типу для хліба, — краще не гратись із підручними засобами. Їх простіше не заточувати самостійно, а або купити новий, або здати на професійну заточку. Бо інакше зубчики стануть кривими.
Якщо ви часто ріжете томати, сир або фрукти — ніж тупиться швидше, ніж після різання м’яса. Можливо, це через кислоту, можливо, через волокна. Але факт: перевірено кілька разів. Тож краще мати свій "овочевий" ніж, який не шкода, і періодично його підточувати хоч би й об ту саму тарілку.
Гострий ніж — це не просто зручність, це ще й безпека. Бо парадокс: тупий ніж набагато частіше стає причиною порізів, ніж гострий. Лезо ковзає, рука злітає — і от вам катастрофа. Тож якщо точилки немає, а ніж треба — не нехтуйте бабусиними й дідусевими методами. І краще витратити 5 хвилин на заточку, ніж потім сидіти з пластиром.
Джерело: 5692.com.ua
