Походження деяких різдвяних і новорічних традицій українців – дуже давнє. Проте з приходом християнства вони набули нового змісту та значення.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу Православної Церкви України у Facebook.
Як довго тривають різдвяні святки
Українцям нагадали, що за церковною традицією святковий період триває не лише в день відзначення події Різдва Христового, але цілих 12 днів – від Різдва (25 грудня) до Богоявлення (6 січня).
Цей період називають також "святки" – святі дні.
"Ми святкуємо і прославляємо прихід у світ нашого Спасителя та бажаємо нашим ближнім добра й миру, злагоди й добробуту, любові й радості. Бажаємо, з-поміж іншого, співаючи колядки, щедрівки, засівалки", – розповіли у ПЦУ.
Вважається, що походження звичаю колядок та щедрівок є дуже давнім, але з прийняттям християнства він набув нового змісту та значення.
Замість прославлення сонячного дня, який починає збільшуватися (як це робили наші предки), віряни ПЦУ прославляють народження Христа – Спасителя світу.
"Святитель Іоан Золотоустий використовує образ "Сонця правди" для Христа і протиставляє християнське Різдво язичницькому святу сонця. А святий Августин пише: "Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, Xто те сонце сотворив", – поділились у прес-службі Православної Церкви.
Уточнюється, що в цілому колядки й щедрівки лунають впродовж усіх різдвяно-новорічних свят: і на Різдво, і в день вшанування святої Меланії, і на Василя, і на Водохреща – і аж до Стрітення (яке відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового, тобто 2 лютого).
"Тож колядуйте і щедруйте на здоров'я, прославляючи Народження Сина Божого та бажаючи людям довкола добра і миру", – закликали українців у ПЦУ.
Коли саме та хто може починати колядувати
У ПЦУ пояснили, що співати колядки заведено саме на Різдво Христове.
При цьому традиції початку колядування є різні.
Так, наприклад, Олекса Воропай в етнографічному нарисі "Звичаї нашого народу", пише про те, що "колядувати починають або вже у Різдвяний святвечір (24 грудня), або в перший день Різдва Христового, "після того, як у церкві скінчиться богослужіння".
25 грудня в новоюліанському церковному календарі 2025 (скриншот: pomisna.info/uk/tserkva/kalendar)
Колядувати можуть і діти, і дорослі, і дівчата, і хлопці.
"Ніяких "заборон" щодо цього немає. Абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім'ям та родинам", – зауважили у ПЦУ.
Коли в Україні заведено щедрувати
Напередодні Нового року (за тиждень після коляди) – українці відзначають Щедрий вечір.
При цьому згідно з православним календарем 31 грудня:
- день преподобної Меланії Римлянки;
- Віддання свята Різдва Христового.
31 грудня в новоюліанському церковному календарі 2025 (скриншот: pomisna.info/uk/tserkva/kalendar)
У ПЦУ повідомили, що щедрують в Україні з вечора 31 грудня до півночі.
При цьому роблять це "переважно дівчата".
"Вочевидь, це пов'язано із вшануванням святої Меланії", – зауважили у ПЦУ.
Коли й навіщо "посівати" зерном
Згідно з чинним церковним календарем, 1 січня – день пам'яті святого Василія Великого.
Саме "на Василя" існує добра народна традиція "посівати" зерном, приказуючи: "На щастя, на здоров'я та на Новий рік, щоб родило краще, як торік – жито, пшениця та всяка пашниця… Дай, Боже!".
У ПЦУ нагадали, що посівальники завжди були бажаними гостями.
Їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками й ласощами. При цьому найщедріші дарунки діставалися тому, хто увійшов до оселі першим. Тому посівали – із самого порання.
