Право на доступ до водойм в Україні — тема не нова, але постійно викликає хвилю суперечок. Особливо, коли мова заходить про орендовані ставки: наче вода — державна, але рибалити вже не можна. Та чи дійсно це законно? І хто все ж таки може ловити рибу без грошей, навіть якщо ставок в оренді? Розібравшись у юридичних нюансах, можна захистити свої права та насолоджуватися улюбленим хобі.
Риболовля в орендованих ставках: питання закону
Риболовля в Україні — це майже святе. Для когось — спосіб втекти з міста, для інших — улюблене хобі, а хтось і просто дитину хоче навчити, як правильно закинути вудку. Але часто буває так: приходиш до водойми, а там — табличка про оренду і заборону ловлі. Ще й гроші вимагають. І тут виникає цілком логічне питання: чи мають вони на це право?
Річ у тім, що багато ставків у нас дійсно здаються в оренду — на законних підставах. Але навіть у такому випадку орендар не може просто так перекрити людям доступ до води й брати плату, коли заманеться.
Що таке "загальне водокористування"
Є таке поняття, як "загальне водокористування". Воно дозволяє кожному громадянину користуватись водоймами для своїх особистих потреб: скупатися, набрати води, чи — найголовніше в нашому випадку — порибалити з берега чи човна. Безплатно. Звісно, якщо це не спецоб’єкт типу лікувальної водойми чи охоронної зони.
Та коли мова про орендовані ставки — тут нюанс. Загальне користування там можливе лише в межах умов, які встановлює сам орендар, але тільки за погодженням з органом, який цей ставок передав у тимчасове користування. Тобто орендар не має права самовільно вводити правила, а тим паче — брати гроші. Він має прописати все в договорі й повідомити людей про ці умови. Без “сірих” схем.
Якщо ж таких чітких умов немає — ставка вважається відкритою для всіх. І безоплатною. Це важливо знати, бо часто місцеві або дачники просто бояться зайвий раз заходити на берег, думаючи, що все "приватизували".
Хто має право на безкоштовну риболовлю
До речі, є категорії людей, які мають право на безплатну рибалку навіть у платних або орендованих водоймах. Це:
- діти до 16 років;
- особи з інвалідністю І та ІІ груп;
- учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії І та ІІ).
Навіть якщо ставок у користуванні громадського об’єднання — для таких людей правила мають бути лояльними. Ну, якщо вони мають відповідне посвідчення, звісно.
А от з платною риболовлею ситуація трохи складніша. Наприклад, якщо водойма належить громадському об'єднанню, то ловити безкоштовно можуть лише його члени — за наявності квитка. Інші ж — за гроші або взагалі не допускаються.
Ще один цікавий момент — скільки гачків можна мати. Якщо це загальна водойма — до 5 гачків на особу, на будь-якій вудці, чи то поплавкова, чи то спінінг. А ось члени об'єднань на закріплених водоймах можуть користуватись аж 10 гачками. Але це, звісно, не значить, що можна закидати 10 спінінгів і зайняти всю дамбу.
Також варто пам’ятати: якщо плануєте ловити рибу, краще заздалегідь перевірити, хто орендар водойми, чи є обмеження, і чи взагалі є вони. І бажано, щоб ця інформація була не на "записці в пакетах", а офіційно: договір, оголошення, сайт чи щось подібне. Бо як не крути, але правова обізнаність — найкраща наживка, коли справа доходить до спору з орендарями.
Важливо знати: вода не є об'єктом приватизації
Цікаве доповнення до теми: Іноді водойми здаються в оренду "на папері", але в реальності орендарі діють за принципом "хто сильніший, той і правий". Наприклад, встановлюють шлагбауми, натягують дріт або розміщують таблички з написами типу "приватна власність". Проте, згідно з законом, сама вода — це не об'єкт приватизації. Можна орендувати землю під ставком або саме водне плесо, але вода лишається державною.
І ще — якщо бачите, що орендар вимагає гроші, а жодних документів чи погоджених правил немає — ви маєте повне право звернутись до місцевої ради, екоінспекції чи навіть поліції. Орендар, який не дотримується закону, ризикує втратити право користування ставком.
Баланс прав та інтересів
Правила користування водними ресурсами мають бути зрозумілими й однаковими для всіх. І найголовніше — вони не повинні порушувати прав громадян на вільний доступ до природи. Адже закон створений не для того, щоб захищати інтереси орендаря, а щоб зберігати баланс між державою, бізнесом і людьми. Знання своїх прав — це ваш головний інструмент у захисті доступу до водойм.
Джерело: 5692.com.ua