В умовах затяжної війни та постійної боротьби за енергетичну безпеку, кожне стратегічне рішення між Україною та міжнародними партнерами має значення. Особливо коли мова заходить про ресурси, які можуть перетворити економіку — і, можливо, навіть геополітичну гру — на користь нашої держави.
Уже восени цього року має почати працювати домовленість між Україною та США щодо освоєння надр — зокрема, стратегічних копалин. Зрушення в цій темі підтвердила прем'єр-міністр Юлія Свириденко після розмов із міністром фінансів США Скоттом Бессентом. Якщо точніше, ключовим стартом стане перше засідання Ради директорів Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, яке заплановане на вересень 2025-го.
Що це за фонд і чому це важливо
Йдеться про структуру, яка збиратиме кошти та спрямовуватиме їх на конкретні проєкти — не абстрактну допомогу, а цілком матеріальні речі. Один із головних напрямів — інвестиції у розробку українських корисних копалин. Але не тільки.
Свириденко повідомила, що зараз ідуть перемовини про розширення повноважень фонду — зокрема, щоб він міг вкладатися і в оборонну сферу. Це означає: не лише бурові установки, а й дрони, зброя, логістика, технології.
Що конкретно планують робити
- Запустити перші три великі проєкти впродовж півтора року.
- Підтягнути оборонку — наприклад, збільшити виробництво українських БПЛА.
- Забезпечити доступ до американських озброєнь через пряму закупівлю.
- І найцікавіше: активізувати тиск на Росію — через санкції і фінансові інструменти.
Звучить амбітно. Але ще важливіше — це сигнал, що США не просто підтримують Україну на словах, а вкладають у її відновлення реальні гроші та інструменти управління.
Що таке "надра", і чому це зараз усім цікаво
Корисні копалини — це не тільки залізна руда чи вугілля. Це ще й титанові, літієві родовища, графіт, рідкоземельні метали — усе те, без чого не працює сучасна електроніка, не літають ракети і не збирають батареї для електромобілів. І знаєте що? Україна має чималі запаси таких ресурсів. А світ — особливо західний — усе частіше хоче відмовитись від залежності від Китаю та Росії у цій сфері.
І саме тут ми стаємо дуже вигідними партнерами. Не дарма ще минулого року Україна підписала угоду з США про стратегічну співпрацю у сфері критичних мінералів. А зараз ми вже говоримо про запуск конкретного механізму фінансування — через той самий інвестфонд.
Прозорість і контроль
Одне з головних побоювань — чи не стане цей фонд черговим інструментом "освоєння коштів", як це часто бувало раніше. Але, за словами самих ініціаторів, нагляд за ним здійснюватиме міжнародна рада, а фінансові потоки будуть публічними. Більше того, планується, що контроль над проєктами буде частково у руках самих донорів. Це, до речі, також пояснює, чому запуск трохи затягується — погодити всі умови не так просто, коли йдеться про мільярдні обороти і чутливі сектори.
Поки на фронті триває боротьба за свободу, в тилу точиться не менш важлива — за ресурси, за інвестиції, за майбутнє. І якщо все піде за планом, вже зовсім скоро Україна отримає не лише допомогу, а справжні важелі економічної незалежності. Але для цього — важливо не змарнувати шанс.
Джерело: 5692.com.ua
