У країні, де досі цінується диплом заради диплому, нове покоління потроху ламає цю традицію. Все більше школярів обирають шлях, який дозволяє стати потрібним фахівцем уже за кілька років, а не витрачати молодість на непрактичні спеціальності.
Зараз все виглядає так, що справи на ринку праці можуть помітно змінитися вже найближчими роками. Конфедерація роботодавців України зібрала свіжі цифри: завдяки тому, що діти частіше обирають профтех, кадровий голод може трохи послабитися.
Зростання популярності профтехосвіти
Шість років підряд число тих, хто вступає до коледжів чи профтехів, невпинно росте. Якщо копнути статистику, у 2024 році ці заклади прийняли 230 тисяч підлітків — на 20 тисяч більше, ніж у 2021-му.
Цікаво інше: близько 46% дітей віком 10–12 років вже мають у голові якусь конкретну професію. Хтось хоче здобути ремесло замість того, щоб марнувати роки у школі — таких 41%. А ще 39% школярів кажуть, що їм важливо мати реальну професію, яка годуватиме. Як не крути, основні мотиви — власні інтереси (59%) і здібності (30%).
Ранній вихід на ринок праці та вплив ШІ
Є й інша тенденція. Все більше молоді прагне не сидіти на шиї у батьків і швидше виходити на заробітки. Аналітики підрахували: кожен шостий підліток, який хоче працювати раніше, уже зараз навчається в системі профтехосвіти.
Далі цікавіше. Соцмережі теж роблять свою справу. Майже 60% дітей довіряють рекламі тих професій, які частково можуть замінити ШІ. Зокрема, це торкнулося ІТ-сфери: через появу таких інструментів, як ChatGPT, попит на деякі ІТ-спеціальності просів.
Ще один факт: понад 70% студентів профтехів задоволені тим, що обрали саме цей шлях. А це вже сигнал, що стара система "спочатку університет — а там якось буде" поступово втрачає силу.
Нові тенденції та поради роботодавців
До цього варто додати ще один тренд: підлітки дедалі частіше дивляться у бік військової служби. За рік кількість тих, хто хоче будувати кар’єру у Збройних силах, підскочила на 40%.
У Конфедерації роботодавців кажуть: молодь здебільшого знає, чого прагне. Та іноді поради старших штовхають їх на шлях семирічного навчання у школі й університеті, після якого вони стикаються з реальністю — і розуміють, що спеціальність мало кому потрібна. А от ті, хто починають здобувати фах у 14–15, вже у 17–18 можуть працювати. І якщо треба, потім йдуть за вищою освітою — але вже з чітким розумінням, для чого вона.
Поки країна бореться за кожного кваліфікованого працівника, рішення дитини обрати ремесло замість пустого диплому може стати тим самим кроком, який зробить Україну сильнішою.
Джерело: 5692.com.ua
