19 червня Іран вперше застосував по Ізраїлю нову балістичну ракету середньої дальності. Вона дуже нагадує російську ракету "Орєшнік", хоча й менш потужна та створена на простіших технологіях.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Defence Exspress.
Під час ранкового удару 19 червня Іран застосував новий тип ракет середньої дальності. Їх особливість в наявності незвичайної бойової частини – замість моноблоку в ній міститься близько 20 суб-боєприпасів.
Дана ракета влучила по місту Азор поблизу Тель-Авіва, і це стало першим випадком використання такого типу озброєння Іраном.
Новий тип – нова загроза для мирного населення
За даними командування армії Ізраїлю, кожен із суб-боєприпасів містить орієнтовно 2,5 кг вибухівки. Розкриття бойової частини відбувається на висоті близько 7 км, після чого снаряди розсіюються в радіусі до 8 км.
הבוקר חווינו פגיעה של טיל בעל יכולת פיזור של חימושים קטנים המתפזרים בשטח רחב יחסית.
יתכן שחלק מהחימושים יישארו על הקרקע ולא יתפוצצו.
לא נוגעים בנפלים או בחפץ חשוד, מיד מתקשרים 100. pic.twitter.com/5zzBW72Oww
— פיקוד העורף (@PikudHaoref1) June 19, 2025
Наразі достеменно не встановлено тип даної ракети, але серед можливих варіантів називають Khorramshahr-4 (Kheibar).
Ізраїль назвав нову бойову частину касетною. Однак з огляду на її конструкцію більше пасує порівняння з роздільною головною частиною, яку використовують у балістичних ракетах для ускладнення перехоплення та завдання ударів по кількох цілях одночасно.
Аналог російського "Орєшніка", але на мінімалках
За аналогічною схемою працює російська ракета середньої дальності "Орєшнік", а також міжконтинентальні ракети з MIRV (Multiple Independently Targetable Reentry Vehicle).
Разом з тим, іранська ракета, ймовірно, використовує більш просту систему MRV – розсіювання блоків без індивідуального наведення.
Технічне порівняння з МБР США та СРСР
Вперше система MRV була застосована на американській Polaris A-3 у 1964 році. СРСР відповів шахтною Р-36П (1970) і підводною Р-27У (1974), кожна з яких несла по три ядерні бойові частини.
Однак на відміну від цих зразків, іранська ракета розсіює суббоєприпаси на значно нижчій висоті – лише 7-8 км.
Новий виклик для ізраїльської системи протиракетної оборони
Щоб ефективно нейтралізувати загрозу, її потрібно збивати ще до розділення бойових елементів – на великій відстані, за допомогою систем Arrow-3 або THAAD. Якщо ж підрив відбудеться над містом, суббоєприпаси все одно впадуть у межах агломерації.
Таким чином, єдиною надією для перехоплення на ближчій відстані лишається система Iron Dome. Але велика кількість суб-боєприпасів може її перевантажити. Найімовірніше, саме це й сталося під час удару 19 червня, адже ізраїльська ППО не гарантує захист від масштабних атак, навіть попри активні удари ЦАХАЛу по іранських пускових установках і заводах.
Нагадаємо, іранські війська у четвер, 20 червня, атакували Ізраїль ракетами. В результаті було зафіксовано падіння ракет або їхніх уламків не тільки в Хайфі, а й у Тель-Авіві, Бней-Браку, Беер-Шеві та Ашкелоні.
При цьому іранські війська регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі Ізраїлю.
Наприклад, минулого тижня внаслідок удару балістикою загинула ціла родина з Одеси. Серед них троє дітей і дві жінки.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
