Світовий інтернет, якщо придивитись, вже не такий вільний, як здавався ще кілька років тому. Різні країни одна за одною починають "закручувати гайки" – десь під приводом боротьби з фейками, десь через політику.
І це вже не поодинокі випадки, а швидше тенденція. За даними Cloudwards, уряди все активніше втручаються в онлайн-простір, намагаючись тримати під контролем те, що люди читають, пишуть і дивляться.
Хто на самому дні, а хто попереду
Є країни, де ситуація, скажімо прямо, зовсім жорстка. Наприклад, Північна Корея – там інтернет фактично закритий для більшості людей. Оцінка – нуль балів. Тобто повна ізоляція.
Поруч із нею у списку – росія, Пакистан, Іран і Китай. Усі вони набрали по 4 бали. Це вже сигнал: доступ є, але під постійним наглядом і обмеженнями.
Якщо дивитися ширше, то країни з найгіршими показниками (до 20 балів) розкидані по різних регіонах – і Азія, і Африка, і навіть частково Європа.
З іншого боку – є й протилежний табір.
Максимальні 92 бали отримали одразу кілька держав, серед них Бельгія, Коста-Рика, Тимор-Лешті та Нова Зеландія. Там інтернет, по суті, залишається максимально відкритим.
Україна: неприємна реальність
А от тут момент, який багатьох може здивувати.
Україна отримала лише 44 бали. Це не просто "середньо" – це фактично кінець списку серед європейських країн. Гірше лише у білорусі (20 балів) та росії (4 бали).
І це виглядає трохи парадоксально, враховуючи постійні розмови про цифровізацію, розвиток сервісів, "державу в смартфоні". Але, як показує рейтинг, свобода доступу і рівень контролю – це трохи різні речі.
Неочікувані порівняння
Ще один цікавий момент – позиції розвинених країн.
США, наприклад, набрали 64 бали. Це середина списку. Поруч – Японія, Австралія, Південна Африка.
А тепер несподівано: Монголія має 76 балів. Тобто випереджає США досить відчутно.
Британія теж не в топі – 52 бали. А Південна Корея взагалі отримала 32, що виглядає доволі низько для технологічно розвиненої країни.
Як саме обмежують інтернет
Методи, по суті, схожі в різних країнах, але з нюансами.
- блокування сайтів;
- моніторинг трафіку;
- обмеження соцмереж;
- переслідування за контент.
Офіційно це пояснюють захистом від мови ворожнечі або дезінформації. Але іноді це переходить у банальне придушення незручних думок.
У деяких країнах за порушення таких правил можна отримати штраф. В інших – вже серйозніше: арешти або навіть ув’язнення.
Окрема історія – торренти. Вони, як виявилось, майже всюди під тиском. Через авторське право їх або обмежують, або взагалі блокують.
Як рахують ці рейтинги
Сам рейтинг базується на дослідженні "Mapped: Internet Freedom by Country in 2026". Охопили 171 країну.
Шкала проста:
- 100 балів – повна свобода;
- 0 балів – тотальний контроль.
Аналітики брали дані з різних джерел: технічні платформи (типу OONI Explorer), звіти Freedom House, урядові документи, судові рішення.
Оцінювали кілька речей:
- доступ до політичної інформації;
- свободу в соцмережах;
- блокування VPN та інших інструментів обходу.
Тобто не лише "чи є інтернет", а й наскільки він вільний у використанні.
Чому це викликає занепокоєння
І тут, мабуть, головне.
Коли навіть демократичні країни починають посилювати контроль, це вже виглядає як загальна тенденція, а не окремі випадки.
Під гаслами безпеки або боротьби з фейками поступово формується система, де держава може бачити і контролювати більше, ніж раніше.
І показник України – ті самі 44 бали – виглядає як сигнал, що методи регулювання інтернету поки що ближчі до жорстких практик, ніж до класичних стандартів свободи слова.
Джерело: 5692.com.ua



