The Telegraph повідомило доволі несподівану деталь: у разі укладення мирної угоди США можуть направити в Україну не регулярних військових, а приватні військові компанії. Це виглядає як спроба знайти компроміс, адже Дональд Трамп раніше обіцяв, що американські солдати у війну в Україні втягнуті не будуть. Водночас, адміністрація активно шукає варіанти, як утримати вплив і гарантувати безпеку своїх інтересів у регіоні.
Мова йде не про бойові дії, а про більш "технічні" завдання: відновлення оборонних рубежів, будівництво баз, укріплень, а також захист американських підприємств, які працюють або працюватимуть в Україні. Журналісти нагадують, що подібна практика вже застосовувалась у Іраку та Афганістані, де приватні компанії фактично стали важливою частиною військової інфраструктури.
Чого очікують у Вашингтоні
У Білому домі розраховують, що сама поява американських підрядників біля українських кордонів стане своєрідним сигналом для Кремля. Мовляв, ризик зачепити інтереси США може охолодити бажання Росії йти на ескалацію. Окрім того, цей крок показав би європейським партнерам, що Америка все ж залишається у грі, навіть якщо офіційно відправляти своїх військових не планує.
Політична вигода для Трампа
Є ще один момент: такий "обхідний варіант" дозволяє Трампу уникнути критики серед його прихильників, які категорично проти нових закордонних авантюр. Для них поява підрядників виглядатиме радше як бізнес-угода, а не як втягування країни у війну.
Гарантії безпеки: що обговорюють союзники
Європейські чиновники наголошують: головне завдання зараз — посилення українських оборонних сил. Мова йде про переозброєння, навчання за стандартами НАТО, а також створення укріпленого кордону між підконтрольними Україні та окупованими територіями.
Частиною плану є закупівля нових систем озброєнь, включаючи Patriot чи Himars. Фінансувати це мають за рахунок європейських коштів.
Буферна зона і миротворці
Висувається й ідея створення буферної зони після завершення активних бойових дій. Тут можливі різні варіанти: від патрулювання європейськими військами до залучення Китаю як одного з "гарантів". Хоча, як визнають самі дипломати, досягти єдиного рішення з цього питання буде вкрай складно.
Іноземні війська в Україні
Інший сценарій — розміщення сил під керівництвом Європи у глибині України. Це мало б стати третьою лінією оборони на випадок повторного вторгнення. Чисельність таких військ обговорюється: раніше йшлося про 30 тисяч солдатів, зараз цифри менші. Ідея полягає не в тому, щоб брати участь у боях, а радше у символічній демонстрації: "Ми поруч, і ми готові реагувати".
Контроль неба і відновлення польотів
Ще одна частина дискусій — відкриття українських аеропортів. Для цього потрібен захист у повітрі: західні винищувачі, системи ППО, спільні патрулі. Поступово така місія могла б розширюватися з заходу країни до Києва.
Не залишають поза увагою й Чорне море. Туреччина може очолити морську місію для захисту торговельних шляхів і розмінування акваторії. Це важливо і для експорту зерна, і для відновлення економіки.
Навчання українських військових
Франція, Британія й інші країни знову повертаються до ідеї розгортання навчальних місій безпосередньо в Україні. Це дозволить прискорити підготовку кадрів і перебудову армії. Паралельно йдеться про переміщення британської програми Interflex і французьких курсів у західні області.
Чому роль США ключова
У Європі чудово розуміють: без американської підтримки ці плани виглядатимуть неповними. Йдеться і про важку логістику — літаки, транспортування техніки, і про розвідку. Саме США мають достатні супутникові можливості для моніторингу виконання домовленостей.
Ситуація виглядає так, що союзники намагаються знайти баланс між обіцянками та реальністю. США не хочуть прямої участі своїх військових, але прагнуть залишити за собою контроль над процесом. Європа розраховує на американську техніку й розвідку. А Україна — на те, що всі ці кроки зрештою перетворяться на реальні гарантії безпеки, а не на політичні декларації.
Джерело: 5692.com.ua
