Поки в Україні лунають вибухи, а на фронті триває боротьба за кожен метр, у дипломатичних кулуарах обережно знову заговорили про можливий мир. Один із таких голосів пролунав із Анкари — з боку Туреччини, яка давно позиціонує себе як майданчик для складних переговорів. Цього разу меседж надійшов від самого президента Ердогана, і він звучить не просто як побажання, а як конкретний натяк: мовляв, процес уже набирає обертів.
Ердоган дав зрозуміти: переговори можуть ожити
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що не виключає швидкого припинення війни між Україною та Росією. Мовляв, сторони вже дозрівають до нових домовленостей, і, як натякнув він, не виключено, що ключові перемовини знову пройдуть у Туреччині.
Туреччина знову пробує бути посередником
За словами Ердогана, Анкара не просто спостерігає, а діє. Дипломати активно працюють у напрямку зниження напруги, хоча, чесно кажучи, ця місія виглядає майже як спроба втримати воду решетом. Але Туреччина не вперше виступає в ролі нейтрального посередника: вона вже допомагала з зерновими угодами, сприяла гуманітарним ініціативам і підтримувала контакт з обома сторонами.
Угода про обмін полоненими — сигнал, що щось рухається
Ердоган пригадав момент, коли українська та російська делегації у Стамбулі дійшли згоди щодо обміну полоненими. Це було ще під час третього раунду перемовин, і тоді цей факт подавався як один із небагатьох реальних зрушень. Важливо, що Анкара постійно нагадує про цю подію — це ніби спроба показати: "Дивіться, ми можемо домовлятись, якщо є воля".
До чого тут Туреччина? І чому саме вона
Туреччина — країна складна. Вона і в НАТО, і підтримує діалог із Кремлем. Її географічне розташування — біля Чорного моря, її історія — з безліччю дипломатичних хитросплетінь. Саме тому, схоже, і з’являються ці заяви: мовляв, як уже одного разу був накритий переговорний стіл у Стамбулі, так і тепер, у недалекому майбутньому, тут може бути підписана мирна угода.
Але що значить "незабаром"? Це тижні, місяці чи просто жест? Це формулювання — "незабаром" — звучить добре, але нічого конкретного не означає. Можливо, це дипломатична гра, можливо, спроба натиснути на одну зі сторін, а може, і справді йдеться про реальні процеси, які поки що тримаються за лаштунками. Туреччина могла отримати сигнали від обох сторін, але озвучує лише ту частину, яка створює атмосферу надії.
Цікаво: Туреччина вже не вперше говорить про "завершення війни"
Уже кілька разів за останні два роки Туреччина натякала на те, що мир може бути ближче, ніж здається. Щоправда, після кожної такої заяви лінія фронту або не змінювалась, або ситуація лише загострювалась. Але дипломатія — це марафон, не спринт. Тому навіть повторення подібних заяв — теж елемент гри.
Що це означає для України
З одного боку, сам факт, що великі гравці знову порушують тему перемовин, говорить про певну втому від війни. З іншого — це не обов’язково добре. Якщо мир пропонуватимуть за будь-яку ціну, то постає питання: яку саме ціну мають заплатити ті, хто бореться за своє? Саме тому такі заяви треба розглядати обережно — як сигнали, а не готові плани.
У той час як кулі летять у повітрі, а артилерія не стихає, десь у кабінетах дипломатів вичислюють формули миру. Туреччина, можливо, знову готує ґрунт для перемовин. Але важливо пам’ятати: жодна угода не має сенсу, якщо вона не враховує справжні причини війни та потреби тих, хто її пережив. Мир — це не тільки папір і підпис. Це, перш за все, справедливість.
Джерело: 5692.com.ua
