Люди можуть бути блискавичними в побутових питаннях і паралельно місяцями відтягувати вирішення одного-єдиного важливого завдання. Психологи пояснюють, що це не лінь, а про роботу мозку, ризики й нашу внутрішню стратегію уникнення.
Чому людина відкладає постійно прийняття важливих рішень і як з цим можна впоратися, розповідає РБК-Україна.
Мозок не любить невизначеність
Будь-яке значуще рішення – зміна роботи, розрив стосунків, переїзд чи фінансова інвестиція – автоматично створює стан невизначеності. А людський мозок запрограмований на збереження стабільності. Це базова функція виживання.
Тому, навіть коли ситуація нас не влаштовує, організм обирає "знайоме погане", а не "незнайоме, можливо краще".
Страх помилки паралізує
Коли рішення має потенційні наслідки, від нас вмикається так званий "ефект катастрофізації" – перебільшення негативних сценаріїв.
Через це ми:
- аналізуємо варіанти до нескінченності
- перебудовуємо план у голові десятки разів
- застрягаємо в точці "а що, якщо…".
Фактично, людина намагається уникнути не самого рішення, а можливості жалкувати про нього і того, що за собою потягне це рішення.
Перевантаження вибором
Якщо варіантів багато, мозок починає "виснути". Це називають "паралічем вибору".
Наприклад, коли є 6 можливих робіт, 10 варіантів квартири чи кілька сценаріїв розвитку стосунків – ми витрачаємо надто багато ресурсу на порівняння.
Це певний парадокс, бо здавалось би – при більшої кількості варіантів буде легше приймати рішення, але у реальності все навпаки.
Проблема не з рішенням, а з ресурсом
Важливі кроки потребують енергії. Якщо людина емоційно виснажена, переживає стрес чи тривалий тиск – відкладає все значиме автоматично. Це не прокрастинація у класичному розумінні. Це сигнал, що ресурсу мало, а мозок переходить у режим економії.
Дитячий досвід теж грає роль
Якщо в дитинстві людину часто критикували за будь-який вибір або "все вирішували за неї", доросле прийняття рішень може викликати внутрішній протест чи страх проявляти ініціативу.
Так формується установка, що "краще почекати, ніж зробити щось не так".
Коли ми відкладаємо не рішення, а наслідки
Часто людина чудово знає, яке рішення правильне. Проблема в іншому – у тому, що це рішення щось змінить: образить когось, потребуватиме дій, забере час, змусить виходити з зони комфорту. У таких випадках ми відкладаємо не вибір, а той дискомфорт, який після нього настане.
Як допомогти собі ухвалити рішення
Зменшити масштаб
Не "життєво важливе рішення", а "наступний крок на два дні".
Відрізати зайве
Скоротити безліч варіантів до трьох – не більше. Так мозок працює швидше.
Встановити дедлайн
Конкретна дата дає мозку відчуття завершеності.
Порахувати, що буде, якщо нічого не робити
Уявити собі, що станеться (або не станеться), якщо ви відкладете прийняття рішення надовго. Статичний сценарій часто гірший, ніж ризик.
Визначити, чого ви боїтеся насправді
Потрібно зрозуміти, що ви боїтеся зовсім не рішення, а його наслідків. Називаємо страх – знімаємо половину напруги.
Дозволити собі помилитися
Жоден вибір не визначає все життя. Але відкладання інколи визначає.
Коли варто звернутися до спеціаліста
Якщо уникання прийняття рішень триває місяцями, впливає на роботу, стосунки або викликає постійну тривогу – це може бути ознакою емоційного виснаження чи тривожного розладу. У таких випадках варто розглянути консультацію психолога чи психотерапевта.
Вас може це зацікавити:
- 10 речей у житті, за які ми не відповідаємо і не повинні відчувати провину
- Що таке асертивність і чому без неї складно жити у 2025 році
- Чому ми прагнемо змін на краще, але боїмося, коли вони приходять
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: дослідження "Особливості процесів прийняття рішень в умовах невизначеності" Артемов В.Ю., Сингаєвська І.В., PsyUpgrade, Verywell Mind, Psychology today.
