Палац Санґушків в Ізяславі – це одна з найвідоміших, але водночас маловивчених пам'яток Поділля. Колись розкішна резиденція князівського роду, вона зберегла риси бароко й класицизму, але нині перебуває у стані занепаду. Попри це, палац продовжує вражати туристів масштабом і величчю, нагадуючи про шляхетне минуле краю.
Де знаходиться палац Санґушків, яка у нього історія і чому його варто побачити обов'язково, розповідає РБК-Україна.
Історія палацу Санґушків
Родина Санґушків була однією з найвпливовіших династій Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Їхня резиденція в Ізяславі почала формуватися ще у XVII столітті, але найбільшого розвитку набула в XVIII столітті.
Палацовий комплекс включав головний корпус, парк, господарські будівлі та вражаючі декоративні елементи. Архітектурний стиль поєднував барокові та класицистичні риси, що робило його унікальним для Поділля. Він не був подібний до інших палаців Речі Посполитої й над ним працювало два архітектори – Паоло та Якуб Фонтана.
Він був побудований у 1754-1770 роках для Барбари Санґушкової, як приватна резиденція та урядовий центр волинських володінь князів Санґушків.
У палаці Санґушків двічі гостював польський король Станіслав Август, часто проводили бали з виступом українських бардів-торбаністів. У 1812 році в палаці була штаб-квартира командуючого корпусом російських військ Михайла Кутузова. А у 1818 -1821 роках у дворі цього палацу працював відомий австрійський художник Йозеф Кріхубер.
З 1840 року, після смерті князя Карла Санґушка, у палаці ніхто з власників постійно не проживав, але він продовжував жити – в ньому відбувалися концерти та театральні вистави.
У різні періоди палац переживав війни, перебудови й занепад. В кінці 19 століття палац став власністю Російською імператорської армії, і його переробили під казарму. Згодом він перейшов у власність Радянської армії, яка також ставилася до історичної будівлі абияк.
За часів Перших визвольних змагань у будівлі палацу дислокувався штаб корпусу Січових Стрільців Армії УНР під командуванням Євгена Коновальця. Згодом будівля була захоплена та знищена "червоними козаками".
З 1920 року в замку оселилися червоноармійці. У 1944 році будівля палацу була суттєво пошкоджена через артобстріл Червоною армією.
Після Другої світової війни він утратив свій розкішний вигляд. У 1963 році палац отримав статус визначної пам'ятки та перейшов під охорони держави, але й це не врятувало колись неймовірної краси будівлю. У 2021 році палац було включено до переліку об'єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення.
Зараз палац Санґушків перебуває у напівзруйнованому стані. Проте навіть у такому вигляді він зберігає дух величі й нагадує про минуле.
Барбара Санґушкова (фото: Вікіпедія, художник – Марчелло Бачареллі)
Архітектура та особливості
Палац Сангушків був частиною цілого ансамблю, що складався з головного корпусу, парку з фонтанами та декількох господарських споруд. Центральна будівля вражала симетричністю й витонченими фасадами. В інтер'єрах колись знаходилися мармурові сходи, розкішні зали з ліпниною та портрети представників роду.
Будівництво палацу тривало довго і затягувалося через брак необхідних майстрів та матеріалів. Завіси, кутики, камінь, бляху – все це привозили з інших міст.
Навколо палацу був створений парк у французькому стилі, з алеями та ставками. Сьогодні залишки цього ландшафтного комплексу все ще можна побачити, хоча більшість деталей втрачено.
Зображення палацу Санґушкових у 1872 році (фото: Вікіпедія)
На стінах палацу було чимало дорогоцінних картин та портретів – деякі роботи виконані Пітером Рубенсом. Від 1842 року в замку зберігався архів князів Санґушків і найдавніші документи сягали 1284 року.
Там були записи про історію церков, часів козацтва гетьмана Богдана Хмельницького, оригінальні листи російського царя до короля польського, листування князя Романа Санґушка з Радзивілами, Хоткевичами.
Після передачі палацу російській армії, все цінне було вивезене і частина архіву, меблів та живопису опинилися в Славуті. Ще частина поїхала до Антонинів, і до Ланцуту у Польщі.
Палац Санґушків у 2013 році (фото: Вікіпедія)
Що побачити туристу
Попри руїни, палац Сангушків залишається важливою точкою для мандрівників. Тут можна відчути атмосферу давнього Поділля, побачити масштаб будівлі та уявити, як виглядала князівська резиденція кілька століть тому.
Найбільше вражає центральний корпус, збереглися також фрагменти парку й декоративних деталей.
Для туристів ця поїздка стане своєрідним "зануренням у минуле", адже в палаці відчувається історія кількох епох – від барокового розквіту до трагічного занепаду XX століття.
І хоча будівля потребує реставрації, її велич змушує замислитися про збереження української архітектурної спадщини.
Вас може зацікавити:
- Де в Україні знаходяться унікальні дерев'яні собори Карпат, які варто побачити
- Цікаві таємничі радари, бункери та аеродроми-привиди з фонду занедбаної радянської спадщини
- 8 місць на планеті, де туристи відчують пульсацію землі та потужну енергію
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: Інститут історії України НАНУ, Ukrainian Architectural Heritage Portal, Culture Trip, Вікіпедія.
