Верховна Рада України може запровадити нову традицію — Національний день молитви, що, на думку депутатів, стане важливим кроком до об'єднання суспільства. Проєкт Постанови, ініційований Давидом Арахамією, був розглянутий і підтриманий Комітетом із гуманітарної та інформаційної політики 16 січня 2025 року. Ідея досить проста, але надзвичайно символічна: кожного року, 24 лютого, українці молитимуться за мир, перемогу та єдність. В цей день, початок засідання парламенту має починатися з виконання духовного гімну "Боже великий, єдиний".
Що далі
Кабінету Міністрів уже поставили завдання, у тримісячний термін підготувати план. До цієї роботи долучать Всеукраїнську Раду Церков, щоб день справді мав вагу для кожного українця, незалежно від його віросповідання чи поглядів.
І це не тільки про чиновників чи депутатів. У містах і селах теж буде рух. Організовуватимуть заходи, щоб люди змогли зібратися разом, помолитися за мир, за нашу землю, за те, щоб усі втрати, яких ми зазнали, не були марними. Чи це буде в церкві, чи на площі — не важливо. Важливо, що кожен зможе відчути себе частиною чогось більшого.
Чому це важливо
Цей день має глибоку мету. Це не просто ще одна дата в календарі чи формальність. Організатори вірять, що спільна молитва допоможе:
- Зберегти духовну спадщину і не втратити зв’язок із минулим.
- Підтримати патріотичний дух — у часи війни це так потрібно!
- Об’єднати українців, незалежно від їхнього місця проживання чи віри, у спільному бажанні: перемоги, миру та відновлення територіальної цілісності.
Хочеться вірити, що ця ідея не залишиться лише гарним задумом на папері, а стане частиною нашого життя. Бо Національний день молитви — це не про бюрократію чи протоколи, це про нас із вами, про те, що нас єднає. Такий день може нагадати кожному, що навіть у найважчі часи ми сильні, коли разом. Це можливість не лише згадати про пережите, але й подумати про те, яким хочемо бачити наше майбутнє.
Можливо, для когось це стане традицією зібратися родиною чи сусідами, для когось — просто хвилиною тиші й віри, що все не дарма. І хоча це лише ідея, у неї є шанс вирости у щось більше — у символ, який буде жити довго після того, як війна залишиться лише в підручниках історії.
Джерело: 5692.com.ua
