Ситуація з роботою в Україні сьогодні виглядає неоднозначно. З одного боку, вакансій начебто вистачає, з іншого – люди шукають себе і часто не знаходять саме те місце, яке відповідає їхнім навичкам. Станом на вересень 2025 року офіційно зареєстрованих безробітних — 93,9 тисячі, а пропозицій від роботодавців — 79,3 тисячі. Якщо подивитися загалом, то виходить майже один кандидат на одну вакансію. Але якщо заглибитися у деталі — картина стає зовсім іншою.
Кого шукають найбільше
Якщо брати найпотрібніші професії, то на першому місці — вчителі середніх шкіл. Майже 3,6 тисячі місць залишаються вільними, і це показує, наскільки гостро стоїть проблема кадрів у сфері освіти. Далі — водії. Їх потребують близько 2,8 тисяч. Трохи менший, але все ж суттєвий попит — на кухарів (2,4 тисячі) та підсобних робітників (2,2 тисячі).
До речі, роботодавці шукають і прибиральників, і асистентів учителів, і навіть швачок — професії, які здаються буденними, але без них робота цілих галузей просто зупиниться.
Де людей більше, ніж робочих місць
Проте є й інша сторона. Найбільше безробітних — продавці. Понад 7,7 тис. осіб шукають роботу, але роботодавці не готові прийняти таку кількість. Наступні — підсобні робітники (5 тис.), прибиральники (3,1 тис.) і кухарі (2,9 тис.). Виходить парадокс: є вакансії для кухарів, і водночас ця професія серед тих, де безробітних найбільше. Наче дві реальності, які існують паралельно.
І тут варто подумати — проблема ж не тільки у кількості, а й у якості. Можливо, люди готові працювати, але не там, де саме зараз є робота. Хтось не хоче їхати у віддалене містечко, інший не погоджується на зарплату, ще хтось не має досвіду.
Регіони: різні світи в одній країні
Особливо різко контраст видно на карті. На Луганщині на одне робоче місце претендують шестеро людей. У Донецькій області — п’ятеро, у Миколаївській і Херсонській — по троє. Там конкуренція така, що роботу знайти схоже на виграти у лотерею.
А ось Львівщина чи Київ — це вже зовсім інший світ. У Львівській області один кандидат може обирати одразу з чотирьох вакансій. У столиці — ситуація ще більш показова: вакансій у три рази більше, ніж безробітних. Наче країна одна, а правила гри всюди різні.
Статистика, насправді, досить сувора. Український ринок праці сьогодні нагадує маятник, який постійно кидає то в бік нестачі, то в бік надлишку. І головна проблема тут не в цифрах — вони лише підсвічують реальність. Справжнє питання у тому, як зробити так, щоб робота і люди нарешті зустрілися.
Джерело: 5692.com.ua
