Тема безпекових гарантій для України, здається, ніколи не зникає з інформаційного порядку денного. Це й не дивно, адже її ключове питання – чи може Україна отримати захист, який буде працювати так само ефективно, як, скажімо, у країнах НАТО? І поки європейські лідери та представники США обговорюють різні формати, в один голос говорячи про "коаліцію рішучих", з’являються й ті, хто дещо гальмує цей процес.
Голова військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне, в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera заявив, що про розміщення іноземного контингенту в Україні говорити поки що передчасно. За його словами, питання ще перебуває на "зародковому етапі". Здавалося б, усім зрозуміло, що це не питання одного дня, але такий коментар з вуст настільки високопоставленої особи – це, погодьтеся, вагомий дзвіночок.
Чому НАТО поки не готове?
Насправді, слова адмірала Драгоне не означають, що про іноземні війська забули. Просто, за його словами, цей процес ще не перейшов у практичну площину. Він наголосив, що в Альянсі це питання взагалі не обговорювалося, а якщо й виникало, то лише на двосторонньому рівні між окремими країнами. Тож, як бачимо, ініціатива з боку деяких держав є, але консолідованої позиції НАТО ще немає.
Цікаво, що, на думку Драгоне, перш ніж говорити про самих солдатів, політики мають узгодити дуже багато важливих моментів. Скажімо, хто саме вирішуватиме, чи було порушення угоди? Якими будуть правила застосування військової сили? І чи має контингент лише спостерігати, чи він також може захищатися? А якщо може, то якою зброєю? Ба більше, він чесно зізнається, що навіть не знає, чи є взагалі доступні війська для цієї місії, і не виключено, що долучаться країни, які не є членами НАТО. Словом, нюансів – безліч, і поки що вони висять у повітрі.
"Коаліція рішучих" та позиція Трампа: хто за, а хто проти
Водночас, не можна забувати про так звану "коаліцію рішучих" – об’єднання близько 30 країн, які вже заявили, що готові розгорнути сили стримування на території України. Це той самий формат, що, як пише Bloomberg, отримав назву "легке НАТО", ініційований, до слова, прем'єр-міністром Італії Джорджею Мелоні. План передбачає, що країни, які підписали двосторонні угоди з Україною, оперативно координуватимуть свої дії у разі нової атаки, надаючи оборонну та фінансову допомогу, а також посилюючи українську армію.
А як же США? Президент Дональд Трамп підтвердив, що Вашингтон долучиться до гарантій, але ключову роль у їхній реалізації залишає за європейськими державами. Американці, за його словами, готові допомагати, особливо з повітря, бо мають "такі речі, яких ніхто не має". Але, що важливо, він категорично проти відправки американських військових на українську землю.
І, до речі, не варто забувати про Китай. Кремль наполягає, що Пекін також має бути серед гарантів безпеки. Але Україна в особі Президента Володимира Зеленського вважає, що це неможливо. І тут є свої причини. Чесно кажучи, Україна свого часу вже мала досвід, коли Китай був серед підписантів Будапештського меморандуму, але, як відомо, жодних дій для захисту України не вчинив ні у 2014-му, ні після повномасштабного вторгнення. Відповідно, Київ не потребує гарантій від країни, яка водночас, як каже сам Зеленський, купує російську нафту та постачає компоненти для зброї Москві.
Як бачимо, процес складний і багатогранний. З одного боку, іноземні війська в Україні – це поки що радше питання концепції, а не реальності. З іншого, обговорення не зупиняється.
Джерело: 5692.com.ua
