Цього року держава збільшує фінансування екстреної медичної допомоги майже на 2 млрд грн. Завдання екстренки – вчасно і правильно за маршрутом довезти пацієнтів до медичних закладів. Втім, у роботі цієї служби часто трапляються збої і затримки, особливо у віддалених населених пунктах.
Куди спрямують кошти і що зміниться для пацієнтів, зокрема в селах, в ексклюзивному інтерв’ю РБК-Україна розповіла голова НСЗУ Наталія Гусак.
Як фінансуватиметься екстренка
Наталія Гусак зазначила, що на рівні уряду ухвалено рішення у 2026 році посилити первинну медичну допомогу – як рівень, від якого залежать своєчасне виявлення ризиків, профілактика та подальший супровід пацієнта в системі охорони здоров’я.
"Для нас важливо, щоб пацієнти з інсультом чи інфарктом отримували медичну допомогу саме в тих лікарнях, які законтрактовані з НСЗУ за цими напрямами. А туди їх можуть вчасно і правильно за маршрутом довезти бригади екстреної медичної допомоги", – зазначила голова НСЗУ.
Саме тому у 2026 році держава збільшила фінансування екстренки майже на 2 млрд грн. Ці кошти спрямують на оснащення бригад ЕМД необхідними ліками, паливом, а найголовніше – на мотивацію та забезпечення кадрами, тобто медичними працівниками і водіями.
Що це означає для пацієнтів
Наталія Гусак прокоментувала випадки, коли бригада екстреної медичної допомоги не приїжджає вчасно на виклики, зокрема в селах.
"У 2025 році команда НСЗУ аналізувала показники ефективності надання медичної допомоги, у тому числі щодо первинки, а також системно опрацьовувала звернення громадян стосовно екстреної медичної допомоги", – зазначила голова НСЗУ.
Вона зауважила, що для екстреної медичної допомоги змінено підхід в оплатах. Зокрема, у 2026 році впроваджено сільський коефіцієнт.
"Крім того, ми налаштовані запроваджувати моніторингові процеси щодо роботи бригад екстреної допомоги загалом. У 2025 році спільно з міністром охорони здоров'я двічі зустрічалися з керівниками Центрів екстреної медичної допомоги. І НСЗУ надала детальний аналіз роботи кожної обласної екстренки", – розповіла Гусак.
Вона додала, що служба має окремий модуль, який є частиною електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ), і в ньому фіксуються всі звернення та всі параметри щодо роботи екстренки.
"Безумовно, наша мета полягає в тому, щоб поступово перейти до оплати за ефективність роботи ЕМД. Фактично вже три роки поспіль ми аналізуємо надання екстреної допомоги в регіонах при інсульті та інфаркті міокарда. Ці показники відстежуємо і щомісяця направляємо в регіони, щоб робота коригувалася і при цьому ухвалювалися відповідні управлінські рішення", – наголосила голова НСЗУ.
За її словами, такий контроль дає результати, і вже зараз можна говорити про те, що маршрут пацієнта за ці роки суттєво покращився.
Раніше ми розповідали, як повернути гроші за безоплатні послуги в лікарні, з поясненням голови НСЗУ.
Крім того, писали, навіщо потрібен "Скринінг здоров’я 40+" і чим він відрізняється від послуг за Програмою медичних гарантій.
Також писали, що програма "Скринінг здоров’я 40+" стартувала: хто першим отримає запрошення в "Дії".
