Великдень – одне з найважливіших християнських свят, сповнене глибокої символіки й традицій. Особливе місце посідають при цьому фарбовані яйця та паски, приготування яких має багатовікову історію.
Докладніше про те, чому на Великдень фарбують яйця та печуть паски, – читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Зміст
- Чому фарбування яєць може бути символічним
- Звідки взявся звичай робити крашанки та писанки
- Що може символізувати паска на Великдень
- Які традиції пов'язані з приготуванням паски
Чому фарбування яєць може бути символічним
Фарбування яєць на Великдень – не просто традиція, а глибоко символічний ритуал, який поєднує дохристиянські вірування, біблійні легенди та народні традиції.
В цілому яйце є універсальним символом, який означає родючість та оновлення життя. Він присутній у кожній культурі – від стародавніх єгиптян і персів до сучасних держав.
Поміщене у великодній кошик яйце може символізувати тіло Господнє, поміщене у гробницю. Тим часом розтріскування яйця являє собою воскресіння Ісуса Христа.
Дехто з дослідників вважає, що кількість яєць при цьому також є символічною (зазвичай їх малюють 13 – на честь дванадцяти апостолів і Спасителя).
Насамкінець важливим може бути й колір, який використовується під час виготовлення крашанок і писанок:
- червоний – кров, яку Христос пролив на хресті заради спасіння людства, жертва;
- жовтий – світло та радість Воскресіння;
- синій – небесна благодать і спокій;
- зелений – оновлення життя, прихід весни.
Звідки взявся звичай робити крашанки та писанки
Про походження звичаю робити крашанки та писанки на Великдень існує чимало переказів.
Одна з найдавніших легенд, знайдена у грецьких рукописах Х століття, розповідає, як Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тиберія, щоб сповістити про воскресіння Христа, та подала у подарунок яйця. Імператор не повірив і промовив: "Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливе воскресіння з мертвих". І тут, у всіх на очах, яйце нібито почервоніло.
В українській народній традиції також існує чимало переказів, які пояснюють походження писанок:
- на Поділлі розповідають, буцімто Ісус після свого воскресіння наказав воякам, які охороняли його труну, щоб ті йшли та сказали всім людям, що Христос воскрес (при цьому він дістав із гробниці крашанку і дав охоронцям – для того, щоб люди їм повірили);
- на Гуцульщині існує переказ про спробу Марії врятувати свого сина та зробити підношення у вигляді зроблених власноруч крашанок і писанок правителю Понтію Пілату (коли Марія дізналась, що вже занадто пізно, вона зомліла, а писанки покотилися по всьому світу);
- у Київській області зустрічаються розповіді про те, як Ісус Христос ходив зі Святим Петром по землі й в одному селі люди почали жбурляти у Спасителя камінням та грудками землі, проте камінь, торкаючись Ісусової одежі, перетворювався на писанку, а грудка землі – на крашанку (тоді Святий Петро зібрав їх до кишень і пізніше роздав людям, що перетворилось на Великодню традицію);
- у Полтавській існує легенда, буцімто писанки робила Матір Божа ще тоді, як Ісус був маленьким, щоб "дитина дуже тішилась тими цяцьками".
Тим часом видатний український діяч, науковець і письменник Іван Франко писав про великодні яйця так: "Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст".
Він розповідав також (виходячи з народних переказів), що писанки можуть:
- приносити любов і приязнь, красу та багатство;
- ставати подарунком для близьких і дорогих гостей на знак побажання здоров'я та щастя;
- бути оберегом для худоби (якщо в день святого Юрія погладити худобу по хребту від голови до хвоста);
- захищати оселю, якщо зберігати їх під іконами;
- приносити пасікам добрий медозбір тощо.
Отже, фарбування яєць на Великдень – не просто красивий обряд, але й давня традиція з багатим символізмом (який може залежати від того чи іншого регіону).
Що може символізувати паска на Великдень
В цілому святкова паска уособлює Божу присутність у житті людей, Його милосердя та турботу про людство. При цьому її солодкість та пишність мають сприйматися як знак Божої благодаті.
Спершу великодній хліб у християнській традиції був прісним (подібно до опрісноків, які їли юдеї під час виходу з Єгипту), проте згодом люди почали використовувати здобне, дріжджове тісто – як символ нового життя та духовного воскресіння.
Паска також може бути уособленням хліба, який неодноразово згадується в Новому Завіті як важливий духовний символ (адже під час Таємної вечері Ісус Христос розділив хліб зі своїми учнями, назвавши його "тілом своїм", що стало прообразом Святої Євхаристії).
Знайти у великодніх пасках можна також інший символізм:
- форма та структура – паски можуть мати круглу або високу циліндричну форму, що нагадує купол церкви;
- інгредієнти – паски готуються з найкращих продуктів (борошна, молока, масла, яєць), що символізує достаток і Божу благодать;
- дріжджове тісто – закваска у тісті може символізувати духовне зростання та Воскресіння Христове.
Які традиції пов'язані з приготуванням паски
Традиція випікання обрядового хліба має давнє походження. Вважається, що цей звичай міг з'явитися ще в дохристиянські часи. Водночас за християнства паска набула особливого значення, пов'язаного з Воскресінням Христовим.
У ранньохристиянські часи на Великдень під час богослужіння залишали хліб, названий "артос" – як символ присутності Ісуса Христа серед вірян. Пізніше цей звичай трансформувався, тож у домашніх умовах люди почали випікати святковий хліб – паску.
Примітно, що випікання великоднього хліба здавна могло супроводжуватись особливими обрядами:
- господиня повинна була бути вдягнена у чистий одяг;
- в домі мала панувати тиша;
- всі думки мали бути зосереджені на молитвах і добрих намірах.
Існує також повір'я, що паску не можна куштувати до її освячення – це вважається гріхом.
Водночас після освячення паска стає головною окрасою святкового столу. Разом із крашанками, ковбасами та іншими великодніми стравами вона є важливим елементом святкової трапези, що нагадує про Воскресіння Христове та Його жертовність заради спасіння людства.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чим православний Великдень відрізняється від католицького.
Читайте також про найважливіші дні та церковні свята навесні за новим календарем.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: University blog Львівського національного університету імені Івана Франка, офіційний сайт Волинської Єпархії ПЦУ, BBC.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
