Щороку напередодні різдвяно-новорічних свят українці прикрашають вічнозелені ялинки й сосни. Проте звідки походить ця традиція, що означає, а також як все змінилось у часи СРСР, знати можуть не всі.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу ПЦУ у Facebook.
Чому храми заведено прикрашати рослинами
У ПЦУ розповіли, що люди вже звикли до гарної благочестивої традиції – прикрашати ікони та храми з нагоди великих релігійних свят квітами, зеленим віттям, травами, вербовими гілочками тощо.
Повідомляється, що в цілому "прикрашати" означає:
- шанувати;
- виявляти свою любов, вдячність;
- робити щось на втіху іншим;
- дарувати часточку своєї праці й турботи;
- жертвувати.
При цьому практика прикрашання храмів рослинами була започаткована ще в ранні часи існування Церкви.
"Рослини не лише естетично прикрашають храм, роблять його затишним, вони також передають певний духовний, символічний зміст", – додали у ПЦУ.
Як і навіщо прикрашають ялинки у храмах до Різдва
Вірянам нагадали, що напередодні свята Різдва Христового на подвір'ях та всередині храмів в Україні традиційно прикрашають ялинки.
"Це вічнозелене дерево символізує нашу віру у вічне життя, яке нам подарував Господь", – пояснили у ПЦУ.
Крім того, святкову ялинку увінчують різдвяною зіркою, яка символізує вифлеємську зірку, "яка понад дві тисячі років тому вказала шлях волхвам до Богонемовляти, і "побачивши зірку, вони зраділи радістю вельми великою".
Тим часом у підніжжі ялинки заведено встановлювати різдвяний вертеп (шопку) із зображенням описаної у Священному Писанні події народження Господа нашого Ісуса Христа від Пречистої Діви Марії.
Звідки походить традиція прикрашання ялинки
У ПЦУ повідомили, що від початку традиція прикрашання ялинки була саме різдвяною.
В цілому дослідники виводять традицію ставити в оселях сосенки чи ялинки, прикрашені вогниками-свічками, смаколиками та яскравими іграшками, із західноєвропейських країн (зокрема з Німеччини).
Першу документальну згадку про це відносять до початку XVI століття.
"Поступово з того часу ця традиція поширилась і на всю Європу, прийшовши і на наші землі", – зауважили у ПЦУ.
Водночас в українських селах від більш давніх часів визначним атрибутом народного святкування Різдва Христового був дідух – сніп із жита чи пшениці.
"Його робили з першого зібраного врожаю, на Святвечір заносили до хати, прикрашали рушниками й ставили на почесне місце – на покуті, біля ікон", – розповіли громадянам.
Ялинки до різдвяних свят прикрашають у храмах і на подвір'ях (ілюстрація: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
Хто й коли почав бойкотувати ялинку та колядки
У ПЦУ згадали також цікавий факт: у 1916 році (під час Першої Світової війни) у царській державі російський церковний Синод закликав бойкотувати популярну різдвяну ялинку.
"Саме через те, що ця традиція була започаткована в Німеччині, яка була ворогом", – пояснили у ПЦУ.
Зазначається також, що подібним чином впродовж ХІХ століття російська імперська влада ставилася і до європейської традиції різдвяних колядок.
Уточнюється, що вона була значно більше поширена саме в Україні та майже невідома в Московії.
"Колядки оголошувалися шкідливими і їх навіть забороняли співати у храмах", – додали у ПЦУ.
Як різдвяна ялинка "перетворилась" на новорічну
У 1927 році в СРСР розпочалася антирелігійна кампанія:
- Різдво Христове викреслили з радянського календаря;
- святий Миколай та різдвяна ялинка були заборонені.
Тоді більшовики почали називати ялинку "пережитком буржуазного минулого" та "релігійною агітацією".
"Але в 1935 році партійний пропагандист Павло Постишев "повернув" в СРСР традицію прикрашання ялинки, зробивши її не різдвяною, а виключно новорічною", – повідомили у ПЦУ.
При цьому вперше в СРСР новорічну ялинку на заміну різдвяній встановили саме в Україні – у місті Харків.
І лише у 1937 році було встановлено першу кремлівську новорічну ялинку.
"За радянських часів богоборства, усвідомивши неможливість цілком викорінити такий звичай, її прагнули перетворити виключно на новорічну, замінивши навіть різдвяну зірку на ялинці кремлівською", – наголосили у ПЦУ.
Чому ялинка не є визначальним атрибутом Різдва
"Нині ми прикрашаємо різдвяні ялинки, щоби порадувати святкуваннями дітей, наближаючи для них радісне свято", – розповіли у ПЦУ.
Водночас українцям нагадали, що "для нас, як християн, ялинка не є визначальним атрибутом святкування події Різдва Христового".
Зазначається, що важливіше – підготуватися духовно до відзначення цього свята:
- покаявшись у гріхах;
- допомагаючи ближніми;
- прикрашаючи себе добрими вчинками та милосердям.
"Нехай Господь допомагає нам у цьому", – підсумували у ПЦУ.
Публікація ПЦУ (скриншот: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Києві відкрили головну ялинку країни до Дня святого Миколая та різвяно-новорічних свят.
Тим часом у ПЦУ розповіли, чи правдиве твердження про те, що "у великі свята не можна розпочинати нових справ".
Крім того, ми пояснювали, чим особливий Різдвяний піст і як потрібно поводитись у цей період кожному українцю (в тому числі дітям, вагітним, військовослужбовцям або хворим людям).
Читайте також про різдвяний цикл від Миколая до Водохреща – що означають українські традиції.
