Тема взуття і гарантії часто здається чимось формальним: купив, носиш, ну і все. Але коли підошва починає відклеюватися через тиждень, питання "а що робити далі" стає вже не теоретичним. В Україні правила повернення та гарантії на взуття сформовані законом, і вони чітко визначають, хто і коли має що зробити.
Коли починає діяти гарантія
Взуття у нас вважається сезонним товаром. Це означає, що гарантія залежить не лише від дати покупки, а й від того, для якого сезону призначена пара.
Якщо взуття купили "в тему", тобто в період його носіння, то гарантія стартує з дня покупки. Але коли, наприклад, зимові черевики людина бере у серпні "про запас", то гарантійний термін почнеться не влітку, а вже з початком сезону, тобто з 15 листопада. Аналогічно з літніми моделями, які хтось купує взимку на розпродажі: гарантія піде з 15 травня.
Ці дати прописані у постанові Кабміну, і вони такі:
- зимове взуття: з 15 листопада до 15 березня;
- весняно-осіннє: з 15 березня до 15 травня та з 15 вересня до 15 листопада;
- літнє: з 15 травня до 15 вересня.
У гарантійному талоні зазвичай зазначена тривалість дії гарантії, але мінімально це близько 30 днів. Виробник або продавець можуть встановити більше.
Що можна вимагати, якщо взуття виявилося бракованим
Якщо у взутті виявили дефект, і він не пов’язаний із неправильним носінням або зношенням, закон дозволяє покупцю вимагати одне з наступного:
- зменшити ціну, якщо людина погоджується його носити далі;
- безоплатно відремонтувати пару у розумні строки;
- компенсувати витрати на ремонт, якщо він вже зроблений.
А якщо недолік серйозний, або ремонт нічого не дає, або виявилося, що товар був фальсифікований, тоді покупець може:
- повернути гроші та розірвати договір;
- або замінити пару на таку ж чи подібну (якщо є в наявності).
Головне: ці вимоги діють, поки гарантійний термін ще не закінчився.
Як саме повернути взуття в магазин
Продавець не має права відмовитися оглянути взуття та прийняти заяву.
Якщо модель для заміни є у магазині, це робиться швидко. Якщо ні, можуть просити почекати до двох місяців. І тут важливий момент: якщо замінити пару за цей час неможливо, покупець має право змінити вимогу — наприклад, повернути гроші.
Також є нюанс з ціною:
- якщо товар замінюють на такий самий, ціна не перераховується;
- якщо людина обирає іншу модель, розрахунок залежить від того, дорожчою чи дешевшою вона стала на момент обміну.
Повернення коштів також повинно відбутися не пізніше семи днів після розірвання договору.
Документи мають значення
Щоб захистити свої права, треба зберегти чек. Там вказано продавця, дату та назву товару. Це підтвердження покупки.
Заяви щодо дефектів пишуть у двох примірниках: один для магазину, інший залишається у покупця з підписом та датою отримання.
Коли гарантія не працює
Тут правила прямі: якщо людина носила взуття не за погодою, прала його у пральній машині, сушила на батареї або просто механічно пошкодила підошву, продавець не зобов’язаний нічого компенсувати.
Але навіть із цим можна розібратися, якщо потрібна консультація — Держпродспоживслужба надає її безкоштовно, і не залежно від того, є перевірки чи ні.
Ситуації з поверненням взуття не завжди приємні, бо часом доводиться відстоювати свої права самим. Але чітке розуміння того, які обов’язки має продавець, а які — покупець, допомагає уникнути нервів і втрати грошей. Закон у цьому випадку працює достатньо конкретно.
Джерело: 5692.com.ua
