Комуналка в Україні знову на порозі великих змін. Цього разу йдеться не про тарифи, а про сам механізм нарахувань. Уряд разом із профільними структурами готує оновлення, які мають прибрати хронічні помилки в рахунках і зробити їх більш зрозумілими для людей. Ідея проста: менше ручного втручання – більше автоматизації. Бо саме "людський фактор" часто й створював ті самі загадкові цифри у платіжках, які складно пояснити навіть працівникам ЖЕКу.
Автоматичний перерахунок: якщо послуги не було – плати менше
Одне з ключових нововведень – автоматичне коригування сум у рахунках. Тобто якщо воду чи тепло фактично не подавали або подавали з перебоями, система має сама провести перерахунок. Без заяв, без паперової тяганини, без походів у кабінети.
Те саме стосується ситуацій, коли люди тривалий час не живуть у квартирі. Наприклад, виїхали за кордон чи мешкають в іншому місті. Зараз це часто перетворюється на довгу переписку з керуючою компанією. Після змін – нарахування мають коригуватися автоматично.
Це, до речі, може зменшити й кількість судових спорів через "намальовані" борги, які накопичувалися роками.
Єдині стандарти і більше "цифри"
Ще один напрям – цифровізація. Планують запровадити однакові державні стандарти для обліку ресурсів і передачі показників лічильників. Бо зараз у кожному регіоні – свої правила гри, свої платформи, свої форми. Людина переїжджає з однієї області в іншу – і ніби потрапляє в іншу систему координат.
Серед того, що обіцяють запустити:
- оновлені електронні сервіси для передачі показників;
- алгоритми перевірки нарахувань у режимі реального часу;
- розширення можливостей дистанційної оплати через державні застосунки.
Ідея така: щоб людина могла перевірити свій рахунок онлайн і одразу побачити, звідки взялася кожна цифра. Без здогадок.
Відносини з керуючими компаніями: чіткі правила замість "розберемось"
Після оновлення правил хочуть чіткіше прописати відповідальність постачальників і керуючих компаній. Якщо в платіжці помилка – має бути зрозумілий і швидкий механізм оскарження.
Зараз часто все тримається на телефонних дзвінках і людській домовленості. Нові норми повинні зробити ці процеси формалізованими, з конкретними строками реагування.
У підсумку держава розраховує, що це підвищить фінансову дисципліну і знизить соціальну напругу, яка виникає щоразу, коли люди бачать у платіжці несподівані суми.
Що може піти не так
Експерти, втім, застерігають: усе залежить від технічної готовності на місцях. Якщо громади не матимуть сучасного обладнання обліку або не буде належної синхронізації баз даних, автоматизація залишиться лише на папері.
Потрібні чіткі технічні вимоги, оновлення лічильників, надійний обмін даними між постачальниками. І, звісно, нова нормативна база, яка юридично закріпить усі зміни.
Робота над документами триває. Якщо їх вдасться узгодити й впровадити без затримок, система ЖКГ може перейти на інший рівень взаємодії з людьми – більш прозорий і прогнозований.
Джерело: 5692.com.ua
