Без реєстрації місця проживання – так званої "прописки" – жити в Україні можна не більше 30 календарних днів.
Як можуть покарати за відсутність реєстрації місця проживання – розповів у коментарі РБК-Україна юрист Ігор Тетеря.
Чи загрожує людині покарання
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають у нашій країні на законних підставах, зобов'язані впродовж 30 календарних днів після прибуття на нове місце проживання (перебування) задекларувати його або зареєструвати.
Про це йдеться у частині першій статті 5 закону "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
Водночас, за словами юриста, невиконання цього обов'язку не матиме серйозних наслідків, адже санкція за таке порушення є "найбільш м'якою".
Які санкції передбачені законодавством
Згідно зі статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), проживання громадян без реєстрації місця проживання – тягне за собою попередження.
Тетеря уточнив, що ті самі дії, вчинені особою повторно впродовж року (після першого випадку адміністративного стягнення) – тягнуть за собою накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).
"Отже, найгірше, що може загрожувати особі, яка проживає без реєстрації – штраф у розмірі 51 гривні. Якщо вона знову вчинить таке правопорушення впродовж року після того, як її буде попереджено про протиправність її поведінки на підставі частини 1 статті 197 КУпАП", – розповів експерт.
Хто розглядає подібні справи
За словами юриста, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 197 КУпАП, мають розглядати виконавчі комітети (виконавчі органи) сільських, селищних, міських рад, а не суди.
Як приклад Тетеря навів випадок Заводського районного суду міста Дніпродзержинська, який для розв'язання питання у подібній справі повернув адміністративні матеріали органу місцевого самоврядування.
"Однак суди у переважній більшості розглядають такі справи, вірогідно тоді, коли вони стосуються неповнолітніх осіб (віком 16-18 років). Якщо проаналізувати Єдиний державний реєстр судових рішень, то можна знайти понад 9 тисяч судових рішень за статтею 197 КУпАП", – уточнив він.
Експерт додав, що велика кількість справ закривається у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
"Однак переважна більшість з цих справ розглядається за частиною 1 статті 197 КУпАП і закінчується попередженням осіб, які проживають без реєстрації місця проживання… Судові ж справи за частиною 2 статті 197 КУпАП, де б на порушника було накладено штраф, в Єдиному державному реєстр судових рішень відсутні", – зазначив він.
Насамкінець Тетеря розповів, як в одній із справ суд у Київській області встановив, що неповнолітня особа проживає у квартирі без реєстрації місця проживання. До неї було застосовано не лише "захід впливу" – попередження. Суд також стягнув із неї 454 грн судового збору на користь держави.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як карають українців за ухиляння від виконання рішення суду.
Читайте також, як людині самостійно перевірити, чи виписані на неї штрафи.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна – www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: [email protected].
