Коли дитина вередує, ховається або постійно шукає вашої уваги, батьки часто замислюються: "Що з нею відбувається?". Відповідь, на щастя, проста: з дитиною все гаразд. Просто її мозок ще росте і формується, і саме це впливає на її емоції та поведінку.
Чому діти нас копіюють і як відчувають світ
Цікаво, що через такий собі емоційний зв'язок діти часто хочуть бути схожими на батьків. Вони переймають наші звички, копіюють інтонації, повторюють рухи. Це не просто імітація, це глибинне психологічне ототожнення – вони наче зливаються з нами.
Уявіть собі: світ для дитини – величезний і, чого гріха таїти, часто дуже страшний. Вона живе серед "велетнів", які вирішують майже все: коли їсти, коли спати, як себе вести. Це, звісно, викликає почуття безсилля. Тому, щоб якось впоратися з цим страхом, діти іноді намагаються контролювати все, що можуть: від вибору ложки до того, як ви їх обіймаєте. Це така собі спроба "зробити світ своїм", хоч трохи. Саме тому малюки можуть маніпулювати, влаштовувати істерики чи навіть щось ламати. Вони не "погані", вони просто шукають відчуття контролю, відчуття сили.
"Все або нічого": дитяче мислення і ідеалізація батьків
До 5-7 років діти бачать світ чорно-білим. Для них немає "сірих" відтінків. Або добре, або жахливо. "Батьки добрі", або "батьки злі". "Я хороший", або "я поганий". Через це їхні реакції такі драматичні. Відмовили купити цукерку? Все, ви "злі батьки"! Це не перебільшення, просто їхній мозок ще не вміє аналізувати емоції чи причини ваших дій. Наприклад, якщо собака вкусила дитину, вона може вирішити: "Усі собаки – небезпечні". Без дорослих пояснень ця думка може залишитися з нею надовго.
Дітям дуже потрібно бачити батьків сильними, добрими, надійними. Це дає їм відчуття стабільності – ніби хтось "тримає штурвал". Тому, коли в родині щось йде не так, дитина часто вважає себе винною. Звідси й виникає глибоке почуття провини, наприклад, під час розлучення батьків: "Мабуть, я погано поводився – тому батьки більше не разом". Це, звісно, дуже боляче для дитини.
Егоцентризм і сором: "Я – центр Всесвіту"
У ранньому віці діти, чесно кажучи, справжні егоцентристи. Вони вірять, що світ крутиться навколо них і події відбуваються через них. Світить сонце? Це тому, що я цього хотів! Золота рибка померла? Я погано її годував! Це нормальна частина їхнього розвитку. Лише з часом вони вчаться розрізняти свої бажання від реальності.
І ще сором. Коли батьки сварять дитину або критикують, малюк часто не відокремлює свою поведінку від себе. Він не чує: "Ти зробив помилку", він чує: "З тобою щось не так", "Ти поганий". Сором – це дуже сильна емоція, яка може глибоко в'їстися в уявлення дитини про себе. Якщо батьки надто часто наголошують на помилках без підтримки, це формує низьку самооцінку і почуття, що "я не вартий любові".
Перевантаження та як допомогти дитині
Дитячий мозок тільки-но вчиться обробляти всю інформацію. А світ такий гучний, яскравий, постійно змінюється! Малюки дуже легко відчувають себе приголомшеними. Перевантаження може проявлятися по-різному: це може бути плач, істерики, або, навпаки, замкненість, гнів, а іноді навіть апатія. У такі моменти дитині потрібен хтось, хто просто скаже: "Я з тобою. Я тебе розумію". Це допомагає їй відчути опору.
Поради батькам: як бути поруч
- Слухайте, а не тільки вчіть. Часто дитині не потрібна відповідь, їй просто потрібно, щоб її зрозуміли.
- Називайте емоції. Запитайте: "Тобі сумно, бо іграшка зламалась?". Це допоможе дитині навчитися розпізнавати свої почуття.
- Уникайте ярликів. Замість "Ти нечемний" скажіть: "Ти дуже розсердився, і це нормально. Але битися не можна".
- Пам'ятайте, що за будь-якою поведінкою завжди стоїть якась потреба. Можливо, це потреба у відпочинку, в обіймах, а іноді – в тому, щоб відчути себе сильним.
- Бути поруч – це найкраще, що ми можемо дати своїй дитині. Її розум ще росте, а ми – частина цього важливого процесу. І коли ми бачимо світ її очима, він стає трохи добрішим і для нас самих.
Розуміння цих складних, але таких важливих механізмів дитячого розуму дозволяє батькам будувати глибші, більш гармонійні стосунки зі своїми дітьми, сприяючи їхньому здоровому розвитку та щасливому дитинству.
Джерело: 5692.com.ua
