Бібліотека Кам’янського запрошує містян писати листи на захист прав

 Щороку до Дня прав людини, який відзначається 10 грудня, Amnesty International проводить глобальну акцію «Марафон написання листів». Упродовж кількох тижнів активісти у понад 200 країнах пишуть листи урядам з вимогами вжити заходів щодо окремих осіб, чиї права були порушені. Це можуть бути також твіти, пости у Facebook, фото, листівки та флешмоби. Минулого року було зібрано 5 мільйонів таких листів та підписів, в Україні – 46 тисяч.

Цього року бібліотека на Шевченка вдруге збиратиме підписи на захист тих, чиї права порушили. А також писатимуть листи підтримки в далеку Венесуелу, Кенію та Киргизстан. І ще зовсім близько – у свою ж Україну.

В Україну марафон прийшов 2006 року.

Цього року Марафон присвячений жінкам-активісткам та правозахисницям.

Героїнями марафону стали одразу дві українки – екс-радниця міськголови Херсона Катерина Гандзюк та Віталіна Коваль

Катерину Гадзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня – вона отримала 30% опіків шкіри. А 4 листопада померла в лікарні. Відтак можна підписати петицію до Генерального прокурора України з вимогою встановити та притягнути до відповідальності замовників та виконавців нападу на Катерину Гандзюк.

Також героїнями цьогорічного марафону стали ще п’ятеро жінок:

  • правозахисниця з Венесуели Геральдін Чакон, яку переслідують за активізм;
  • правозахисниця з Киргизстану Ґульзар Дуйшенова, яка бореться за права людей з інвалідністю (петиції за ратифікацію Конвенції про права людей з інвалідністю в Киргизстані);
  • правозахисниця з Ірану Атена Даемі, яку ув’язнили за боротьбу проти смертної кари;
  • правозахисниця з Бразилії Маріелі Франку. На жаль, петиції не за звільнення Маріелі, а за притягнення до відповідальності її вбивць;
  • правозахисниця з Марокко Найвал Бенайсса, яку переслідують за участь у мирних протестах та умовно засудили до 10 місяців позбавлення волі.

Щодня за наші права та свободи борються сотні активістів і активісток у всьому світі. Але часом трапляється так, що їм стає життєво необхідною допомога кожного з нас. І найменше, що ми можемо зробити, написати листа підтримки.