Ця сакраментальна і популярна фраза таки пролунала зі сцени Кам’янського Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки у виставі «За двома зайцями» за класичною п’єсою Михайла Старицького. Трагікомічний сюжет вистави не варто переповідати – від відомий українцям зі шкільної парти. Можна лишень вкотре констатувати, що навіть за наявності нашої Незалежності не перевелися в Україні чітко промальовані у комедії, незмінні пристосуванці Сєркови і Галахвастови.
Не перший рік тримається у репертуарі театру цей твір і дуже добре, що його включено до показу саме в часі між новорічними корпоративами та Різдвом Христовим – вистава підтримує святкові настрої глядацької авдиторії Кам’янського.
Варто відзначити переконливу ансамблевість акторського колективу, де яскравіше за інших виділялися роботи заслужених артистів України Анатолія Вертія (старий Сірко) та Марини Юрченка (Лимариха), а також молодого і енергійного Максима Монастирського (Голохвастов)
Постановку здійснив режисер Олександр Варун, а сама вистава “За двома зайцями” – переможець Фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров’я «Січеславна -2017» в номінації «Краща музична вистава»
