Німеччина прийняла найбільшу кількість українських біженців у Європі й готується їх інтегрувати на ринок праці. Водночас країна надає щедру соціальну підтримку українцям нарівні з німецькими громадянами.
Як можна поєднувати роботу і отримання соціальної допомоги у Німеччині, в коментарі РБК-Україна пояснив молодший юрист Stron Legal Services Ілля Буцький.
Чи зберігаються пільги при працевлаштуванні
У Німеччині Федеральне агентство зайнятості (нім. Bundesagentur für Arbeit) допомагає людям знайти роботу та надає консультації з усіх пов’язаних з цим питань, зазначає юрист.
Також існують місцеві агентства з працевлаштування (нім. Agentur für Arbeit). Їх можна знайти в багатьох містах. Якщо виникають запитання, можна звернутися до найближчого місцевого агентства з працевлаштування. Там нададуть інформацію, враховуючи кваліфікацію та професійний досвід людини, які заходи можуть бути найбільш корисними для того, щоб допомогти їй знайти відповідну роботу. "За загальним правилом, у випадку, коли ви знаходите роботу, ви втрачаєте можливість отримувати пільги. Але є декілька варіантів, коли Ви можете працювати і не втратити отримання виплат соціальної допомоги", – звертає увагу Ілля Буцький.
Фото: Центр зайнятості у Німеччині (gettyimages.com)
Яка робота дозволяє зберегти соціальну допомогу від держави
Не втратити соціальну допомогу можна за умови часткової зайнятості. Наприклад, центр зайнятості може продовжити оплачувати житло, медичне страхування, шкільне харчування, збережуться інші пільги – наприклад, придбання проїзного. Але при нарахуванні допомоги з безробіття будуть враховані доходи від часткової зайнятості.
Українським біженцям у Німеччині, крім повної зайнятості, доступні ще два види роботи, зазначає юрист.
- "Міні-робота» (Mini-job), неповна зайнятість – людина отримує регулярну місячну винагороду за свою працю, яка не перевищує 538 євро. Або якщо зайнятість обмежена 3 місяцями або 70 робочими днями на рік і місячна винагорода перевищує 538 євро.
"Як працівник із неповною зайнятістю ви застраховані від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у системі обов’язкового страхування від нещасних випадків. Однак на вас не поширюється система обов’язкового медичного страхування, система страхування довгострокового догляду чи система страхування на випадок безробіття", – звертає увагу Ілля Буцький.
Працівники, які мають так звану "міні-роботу", як правило, підлягають пенсійному страхуванню, сплачуючи пенсійні внески в розмірі 3,6 % їхньої зарплати (13,6%, якщо вони працюють у приватному господарстві). При цьому є можливість подати заяву про звільнення від обов’язкового пенсійного страхування.
"З точки зору трудового законодавства, ви маєте такі самі права, як і ті, хто працює повний робочий день. Наприклад, ви маєте право на встановлену законодавством мінімальну заробітну плату, оплачувану щорічну відпустку та продовження виплати заробітної плати у разі хвороби та у святкові дні, а також додаткові виплати по вагітності та пологах", – пояснює фахівець.
- середня зайнятість (Midi-job) – це трудові відносини, де середня місячна заробітна плата становить від 538,01 до 2000 євро. Відмінність від неповної зайнятості полягає в тому, що працівники та роботодавці сплачують обов’язкові внески на медичне страхування та страхування довгострокового догляду, на випадок безробіття та пенсійне страхування. Але ці виплати менші, ніж у робітників, які працюють повний робочий день.
"Ви також маєте право на повну допомогу в галузі охорони здоров’я, довгострокового догляду, страхування на випадок безробіття та пенсійного страхування відповідно до вашої зарплати", – додає юрист.
Фото: Ярмарка вакансій у Німеччині (gettyimages.com)
Чи треба декларувати доходи з дистанційної роботи в Україні при отриманні соціальних виплат у Німеччині
На сайті Міністерства фінансів України у зв’язку з численними запитами платників податків стосовно податкового резидентства та оподаткування доходів українських громадян, які тимчасово перебувають за кордоном у період дії в Україні воєнного стану, був опублікований перелік анкет із країнами, де є відповіді на можливі питання стосовно оподаткування за кордоном, зазначає Ілля Буцький. "Якщо особа має місце проживання в Німеччині, тоді на неї поширюються вимоги щодо необмеженого податкового зобов'язання (тобто вона вважається платником податків-резидентом). Її дохід від роботи за наймом підлягає оподаткуванню в Німеччині", – зазначає він. Водночас, якщо відповідно до двосторонньої Угоди про уникнення подвійного оподаткування особа є резидентом України, її дохід від роботи за наймом оподатковується лише в Україні як країні резидентства незалежно від того, чи дохід отримано з німецького чи іноземного джерела, за винятком випадків, коли робота виконується в Німеччині. "Таким чином, офіційні доходи з дистанційної роботи в Україні потрібно декларувати тільки у випадку, якщо особа є платником податків-резидентом, або резидентом Німеччини", – зауважує юрист.
Нагадаємо, ми розповідали, які вакансії та зарплату пропонують українським біженцям у Німеччині. Уряд країни офіційно заявив про зміну курсу щодо працевлаштування українців – більше не вимагатимуть високого знання німецької мови.
Також ми писали, що з початку війни інтеграційні курси у Німеччині успішно завершили менше половини українців, яким дали таке право.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
