Сполучені Штати розширили свої претензії на сповнені ресурсами океанське дно і територію континентального шельфу в Арктиці, що вдвічі перевищує розмір Каліфорнії. Таким чином Вашингтон намагається зберегти запаси корисних копалин, що є визначальними для розвитку майбутніх технологій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Так званий "розширений континентальний шельф" охоплює близько 1 мільйона квадратних кілометрів (386 100 квадратних миль), переважно в Арктиці та Беринговому морі – стратегічній зоні, на яку також претендують Канада і Росія. Крім того, США окреслили кордони шельфу в Атлантиці, Тихому океані й Мексиканській затоці.
Довгоочікуване рішення нанесло на мапу зовнішні межі американського континентального шельфу, сухопутної території країни під морем. Згідно з міжнародним правом, країни мають економічні права на природні ресурси на морському дні та під ним у межах своїх континентальних шельфів.
Мапа: US Department of State via Bloomberg
Професор міжнародного морського права у Військово-морському коледжі США Джеймс Краска зазначив, що континентальний шельф США вміщує 50 твердих корисних копалин, зокрема літій і телур, а також 16 рідкоземельних елементів.
Bloomberg нагадує, що за останньою оцінкою Геологічної служби США, проведеною в 2008 році, за Полярним колом залягають близько 90 мільярдів барелів нерозвіданих покладів нафти і 1,670 трильйонів кубічних футів газу, а також необхідні для електрифікації критичні метали. Водночас більша частина цих оцінок ґрунтується на дослідженнях на суші, а потенціал шельфу майже не вивчений.
Що говорить морське право
Конвенція ООН з морського права 1982 року, яку США досі не ратифікували, регулює морські зони навколо країн. Згідно з документом, країни мають право на будь-які ресурси в морі або на морському дні у межах своїх так званих виключних економічних зон, що можуть простягатися на відстань до 200 морських миль від узбережжя.
Крім того, країни можуть претендувати на економічні права на ресурси на морському дні або під ним, де простягається їхній континентальний шельф, хоча і не в межах водної товщі. Моря над ними також залишаються міжнародними водами.
Росія, Данія і Канада роками чекали, доки їхні спірні претензії на арктичне морське дно будуть розглянуті Комісією з меж континентального шельфу – групою, що діє за підтримки ООН. На початку 2023 року Росія першою отримала рішення установи.
У Держдепартаменті зазначили, що в майбутньому США слід буде встановити морські кордони з Канадою, Багамськими островами та Японією, де їхні претензії перетинаються. У відомстві додали, що США використовують аналогічні правила для визначення свого розширеного континентального шельфу, зазначені в Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), приєднання до якої підтримує адміністрація Джо Байдена.
Директор Полярного інституту в Центрі Вілсона Ребека Пінкус зазначила, що рішення в односторонньому порядку окреслити межі свого континентального шельфу, замість того, щоб ратифікувати UNCLOS і потім подати заявку, може викликати гостре невдоволення інших країн.
На її думку, це також зменшує ймовірність того, що США коли-небудь ратифікують Конвенцію. Адже в такому разі для оголошення контролю над дном, слід враховувати вимогу Комісії з питань кордонів континентального шельфу (CLCS).
Росія обіцяє жорстку реакцію
Влада Російської Федерації уже відреагувала на рішення США. Перший заступник голови комітету Ради Федерації Росії з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив, що РФ також претендує на цю частину шельфу і готова відстоювати свої інтереси.
"Росія повинна реагувати досить жорстко. Тому що всі країни, які мають відношення до регіону Арктики, повинні мати рівні права. Ми їм (США – ред.) і так свого часу (в 1990-му році) поступилися, завдяки бездумному рішенню Шеварнадзе (Едуард Шеварнадзе, міністр закордоних справ СРСР з 1985 по 1990 роки. – ред.), великий шельф. Апетит приходить під час їжі. Байдуже, на що вони претендують. У Росії точно такі ж права, як і в американців, якщо не більше", – сказав Джабаров.
Боротьба за контроль над ресурсами Арктики
Експерти неодноразово зазначали, що наступне протистояння Росії та Заходу відбудеться у багатій на ресурси Арктиці. Довгий час цей регіон світу перебував осторонь від геополітики, але зміна клімату робить цей регіон планети дедалі більш привабливим з економічної точки зору.
Зокрема, Росія розглядає можливість використання Північного морського шляху для доставки вантажів до Азії. Цей маршрут може скоротити час доставки на 40% порівняно із Суецьким каналом. Однак доставка через товстий лід та морози створює серйозні проблеми.
2 листопада 2023 року США запровадили санкції щодо проєкту "Арктик СПГ-2" – проєкту компанії "Новатек" з видобутку природного газу і з виробництва скрапленого природного газу на Гиданському півострові (по інший бік Обської губи від Ямалу).
Постачання газу з російського проєкту "Арктик СПГ-2" відкладено через санкції США. Компанія-оператор проекту оголосила про форс-мажорні обставини.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
