Верховна Рада підтримала закон про академічну доброчесність – той самий документ, який давно обговорювали в освітньому середовищі. Законопроєкт №10392 зібрав 260 голосів. І, якщо коротко, правила гри для студентів, викладачів і науковців тепер стають жорсткішими та зрозумілішими.
Плагіат – не дрібниця
Закон прямо говорить: якщо абітурієнт або студент порушує принципи академічної доброчесності, наслідки можуть бути дуже серйозними. І не лише "переписати роботу". У деяких випадках – аж до відрахування з навчального закладу. Причому навіть тоді, коли порушення спливло вже після зарахування.
Тобто варіант "пронесло цього разу" більше не працює. Якщо факт доведуть – рішення ухвалюватимуть без сентиментів.
Що вважається порушенням
У документі чітко розписали, що саме вважається недоброчесністю. Список вийшов довгим, але цілком життєвим. Серед основного:
- академічний плагіат і самоплагіат;
- приписування або відчуження авторства;
- вигадані або підтасовані дані в роботах;
- маніпуляції з результатами досліджень;
- нечесне використання штучного інтелекту;
- виконання завдань "не своїми руками";
- заборонена допомога під час навчання чи оцінювання;
- академічний саботаж, тиск, схиляння до порушень;
- інституційні зловживання.
Якщо простіше, усе, що імітує навчання або науку замість реальної роботи, тепер має офіційне визначення.
Обов’язок реагувати, а не мовчати
Окремий акцент – на відповідальності викладачів і наукових працівників. Вони зобов’язані реагувати на порушення, а не робити вигляд, що нічого не сталося. Замовчування більше не варіант.
До речі, закон дозволяє застосовувати різні заходи впливу – від виховних до дисциплінарних і навіть інституційних. І це не залежить від того, чи притягують людину паралельно до іншої відповідальності.
З якого віку відповідають
Цікавий момент: до академічної відповідальності можуть притягувати осіб із 14 років. Тобто навіть школярі або вступники вже перебувають у зоні чітких правил.
Санкції – різні.
Є м’якші:
- попередження;
- повторне виконання роботи;
- перегляд оцінки.
А є й доволі жорсткі:
- втрата стипендій і пільг;
- заборона брати участь у конкурсах чи програмах обміну;
- відрахування з навчання;
- позбавлення наукових ступенів і звань.
Окремо – про викладачів і науковців
Для педагогів та наукових працівників наслідки теж серйозні. Закон передбачає:
- обмеження професійної діяльності;
- виключення з вчених рад та комісій;
- заборону керувати науковими роботами;
- неможливість брати участь у грантах чи атестаціях;
- дисциплінарні стягнення, включно зі звільненням.
Плюс важливий нюанс: протягом року після притягнення до академічної відповідальності людина не може претендувати на педагогічні або вчені звання.
Порушення на вступі – без шансів
Якщо недоброчесність виявлять під час вступних випробувань, участь у конкурсі припиняється одразу. Якщо ж це з’ясується пізніше – можливе відрахування. Без складних тлумачень і лазівок.
Також прописаний механізм повідомлення про порушення. Будь-хто, хто має докази, може звернутися до керівника закладу або відповідного органу. А якщо йдеться про керівництво самого закладу – звернення передбачене до державних інституцій.
Навіщо все це
Ідея закону доволі проста й водночас амбітна. Йдеться про підвищення якості освіти й науки, зменшення корупції, відновлення довіри до дипломів, оцінок і наукових результатів. А ще — про чіткі та зрозумілі правила для всіх, без подвійних стандартів і "своїх не чіпаємо".
Чіткі правила – жорстка реальність
Закон про академічну доброчесність фактично фіксує межу між навчанням і його імітацією. І ця межа тепер підкріплена не лише мораллю, а й конкретними наслідками, які можуть торкнутися кожного учасника освітнього процесу.
Джерело: 5692.com.ua



