Верховна Рада нарешті проголосувала за державний бюджет на 2026 рік у другому читанні та в цілому. Чесно кажучи, було помітно, що до моменту голосування депутати добряче втомилися від суперечок, але кнопку "за" таки натиснули 257 народних обранців.
До речі, якщо подивитися на розклад по фракціях, то картина досить показова. Слуги народу дали майже весь свій склад – 193 голоси. Європейська солідарність і Батьківщина цього разу майже не підтримали документ. Зате частина інших фракцій та груп підставила плече, хоча виглядало все це не надто злагоджено.
Що змінилося до другого читання
Бюджет, як і раніше, тримається на кількох ключових пріоритетах. Якщо говорити коротко, держава планує зібрати близько 2,9 трлн грн доходів, а витратити майже 4,8 трлн грн.
Проте до другого читання уряд підкоригував деякі статті. Наприклад, додали ще 19 млрд грн у резервний фонд. Поступово збільшуватимуть зарплати педагогам та науково-педагогічним працівникам. Майже мільярд піде на компенсації бізнесу за втрати, пов'язані з воєнними ризиками – тема болюча для підприємців.
Окремо варто сказати про дитсадки – на створення безпечних умов для малечі додали ще мільярд.
Декілька важливих точкових рішень:
- відновлення освітньої спроможності університетів – 500 млн;
- реконструкція дитячої лікарні в Харкові – ще 500 млн;
- програма житла для ВПО – теж 500 млн.
Міністр фінансів Сергій Марченко згадав про те, що місцеві бюджети зберігають 64% ПДФО. Тобто ці гроші залишаються громадам, і, за його словами, мають піти на покриття тарифних різниць.
Дефіцит збільшили майже на 6 млрд – тепер це близько 1,9 трлн грн. Якщо округлити, то виходить цілих 18,5% від ВВП. Багато це чи мало – дискусія окрема, але поки ми живемо у воєнних реаліях, схоже, по-іншому й не буде.
Головний напрям витрат – оборона та безпека
Це, без перебільшення, головний "поглинач" бюджету. Сума величезна – понад 2,8 трлн грн. Половина цієї суми піде на зарплатне забезпечення військових – понад 1,2 трлн. Ще 709 млрд – на озброєння та техніку. І це логічно: війна триває, і економити тут точно не вийде.
2 – Освіта
Освітянам обіцяють підвищення зарплат на 50%. Якщо коротко, уряд планує підвищення з 1 січня та з 1 вересня. Попередньо прогнозують, що середня зарплата вчителя може сягнути на 10 тисяч гривень більше щомісяця.
Додатково передбачено:
- реформу шкільного харчування – 14 млрд;
- збільшення академічних стипендій – 6,6 млрд;
- підручники – понад 2 млрд;
- проєкти розвитку Міносвіти – 17 млрд.
3 – Соціальна підтримка
Загалом на соцсферу заклали майже 470 млрд грн. Найгучніша зміна – виплата при народженні дитини зросте з 10 до 50 тисяч. Це, здається, найбільше підвищення за багато років.
Допомога по догляду за дитиною – до 7 тисяч. Пенсії та доплати – понад 250 млрд. Допомога ВПО – 133 млрд. Пільги й субсидії – понад 42 млрд. Підтримка людей з інвалідністю – 10 млрд.
4 – Ветеранська політика
Видатки на ветеранів зростають суттєво – до 19 млрд грн. У тому числі на житлові компенсації ветеранам з інвалідністю першої та другої групи – понад 5,7 млрд. Також – підтримка ветеранських просторів, програми супроводу, інші послуги.
5 – Охорона здоров’я
Медичний бюджет збільшили до майже 260 млрд грн. Серед ключових напрямів:
- програма медичних гарантій – 192 млрд;
- закупівля ліків – понад 17 млрд;
- національний скринінг для людей 40+ – 10 млрд;
- інвестпроєкти у медичній сфері – 19 млрд.
6 – Підтримка економіки
На підтримку бізнесу передбачають 52 млрд. Це й програма 5-7-9%, і житлова програма єОселя (приблизно 17 млрд), і грантові програми, і розвиток індустріальних парків.
7 – Аграрний сектор
На агросектор закладають понад 14 млрд грн. Плюс додатково збільшили фінансування гуманітарного розмінування. Це питання, яке часто залишається поза заголовками новин, але від нього залежить, чи зможемо повноцінно повернути до життя наші поля.
Міжнародна допомога як ключовий фактор
Міністр Марченко говорить відверто: Україні у 2026 році знадобиться понад 45 млрд доларів міжнародної підтримки. І це лише додатково. Тому бюджет фактично будувався з урахуванням того, що партнери не підведуть.
Цей документ формували за сценарієм, у якому війна триватиме увесь 2026 рік. Не найоптимістичніша перспектива, але це дозволяє планувати реальні витрати.
Інфляція прогнозується на рівні 9,9%. Прожитковий мінімум – приблизно 3209 грн. Курс долара заклали 45,7 грн, а євро – 49,4 грн.
Чому ухвалили не вчасно
Усередині фракції Слуга народу, як розповідають джерела, не було єдності. Одні хотіли перезавантаження влади, інші – змін у правоохоронних органах, треті – більше грошей для оборони чи для вчителів. Коротко кажучи, кожен тягнув ковдру на себе.
До речі, уряд також критикували за те, що він не врахував частину пропозицій депутатів. Через це голосування навіть хотіли зсунути.
Прем’єрка Юлія Свириденко наголошувала, що без ухваленого бюджету МВФ не зможе затвердити нову програму кредитування на 2026–2029 роки. Це ключовий документ, який має підтримати макрофінансову стабільність країни. І міжнародні партнери чекали, що бюджет буде проголосований до 2 грудня.
Але є й інша проблема – дефіцит міжнародного фінансування. Як сказала голова бюджетного комітету Роксолана Підласа, досі не вистачає підтверджених коштів від Заходу. Орієнтовна "дірка" – понад 18 млрд доларів.
План "А" так званий репараційний кредит, який Україна та Єврокомісія пропонують запустити через використання доходів від заморожених російських активів. Та от біда – Бельгія блокує процес. Вони бояться залишитися сам на сам із ризиками, якщо раптом доведеться щось компенсувати Росії.
Джерело: 5692.com.ua
