З перших повідомлень було зрозуміло, що нова ініціатива США застала європейські столиці у стані стриманого подиву. Американська сторона представила свій мирний план раптово, без помітних попередніх сигналів, і саме це стало причиною напружених консультацій у Лондоні, Берліні та Парижі. Попри обсяг документа, що включає 28 пунктів, ключовим виявилося інше: європейські лідери не знайшли в нинішній версії достатніх підстав для підтримки та оперативно підготували власний варіант відповіді, який уже передано до Вашингтона.
Європейська пауза
За інформацією Der Spiegel, американська пропозиція з'явилася буквально під час саміту G20 у Південній Африці. Можна уявити ці кулуарні розмови: лідери країн ЄС сидять за круглим столом, переглядають план, щось обговорюють стишеними голосами. І, як виявилося, жодна з головних європейських держав не готова підтримувати документ у нинішньому вигляді.
Вони не відкидають сам факт дискусії – швидше навпаки, визнають, що з цього всього може вийти робоча основа. Але за умови серйозного доопрацювання. Тобто щоб не вийшло так, що війна зупиниться на якийсь перерив, а все підґрунтя конфлікту залишиться як було.
Оновлений варіант у Вашингтоні
Європейці, не довго думаючи, підготували власні корективи – значно змінений варіант американського документа вже передали до США. Які саме пункти переробили, поки тримають у тіні, але зрозуміло одне: вони наполягатимуть на гарантіях, що стосуються реального миру, а не формальної угоди для галочки.
Що кажуть експерти
Аналітик Валерій Клочок вважає, що сама поява американського плану зараз не випадкова. Він припускає, що на Україну та на Кремль чиниться певний скоординований тиск, який має звести сторони до "заморожування" війни. І ця перспектива для Києва виглядає надзвичайно складною – бо заморозка по лінії фронту, як він пояснює, стала б важким ударом по репутації української влади.
Є ще один важливий момент – як каже експерт, достатня та своєчасна допомога союзників могла б суттєво змінити ситуацію. Але підхід адміністрації Трампа, на його думку, зовсім інший: більше прагнення поставити крапку будь-якою ціною, навіть якщо це передбачає поступки, які Київ не може собі дозволити.
Клочок говорить прямо: якісь міркування про мову, про церкву чи кордони мало цікавлять ініціаторів документу – мета США інша.
Суть американського плану
У ньому йдеться про:
- різке скорочення української армії;
- відмову від курсу на ЄС та НАТО;
- згоду на втрату частини територій Донбасу.
Тобто фактично вимога капітуляції, але в дипломатичному оформленні. Не дивно, що Київ не може підтримати такі пропозиції.
До цього додається й те, що президент Зеленський 21 листопада заявив про безпрецедентний тиск, який нині відчуває Україна. Він підкреслив – свобода й гідність не можуть бути предметом торгу, а Росія неодноразово порушувала будь-які домовленості, отже, довіряти їй немає підстав.
Попри все, адміністрація США наполягає: мовляв, план слід схвалити до 27 листопада. Навіть дату обрали символічну – День подяки.
Позиція Європи
Європейські дипломати майже одностайні: ключові пункти американського документа їх не влаштовують. Вони нагадують, що українські Сили оборони мають зберегти всю необхідну боєздатність, а жодні переговори не можуть стартувати з позиції слабкості. І що відлік слід вести від нинішньої лінії фронту, а не від умов, які вигідні третій стороні.
Ситуація виглядає так, що політичний ландшафт довкола України змінюється швидше, ніж устигнеш окинути оком, і кожен новий документ стає не просто черговою пропозицією, а своєрідним тестом на стійкість. Та попри всі дипломатичні хитросплетіння, головний нерв цієї історії залишився незмінним – без реальних гарантій безпеки будь-які плани залишаться лише папером.
Джерело: 5692.com.ua
