Кирило Буданов, голова української розвідки, сказав те, що багато хто й так здогадувався: Україна вже могла б повернути всі окуповані землі, якби не ті, хто нишком допомагає Росії. З його слів, усе було б інакше — швидше, простіше, без цього затяжного болю, якби Кремль не мав друзів, готових закривати очі на міжнародні правила.
Північна Корея на боці Кремля
Буданов прямо сказав: якби не підтримка з боку таких країн, як Північна Корея, Росія "давно б програла цю війну". Україна разом із міжнародними партнерами змогла б звільнити всі окуповані території. Але реальність така, що КНДР не лише постачає Кремлю зброю та боєприпаси, а й відправляє своїх військових на війну проти України.
"Не зовсім чесна поведінка" союзників Москви
Далі Буданов згадав про тих, хто, як він висловився, "поводиться не зовсім чесно". Мовляв, є держави, які формально засуджують війну, а на ділі — дозволяють Росії отримувати боєприпаси, деталі, електроніку, навіть людей. Так-так, добровольців, які поповнюють ряди армії РФ. І що найгірше — усе це робиться тихо, без гучних заяв, ніби між іншим.
Непередбачений для Кремля сценарій
Цікаво, що, за словами Буданова, сама Росія не очікувала такого затяжного конфлікту. Кремль, здавалося, готувався до блискавичної кампанії — кілька тижнів, максимум місяці. Але натомість отримав війну, яка триває вже третій рік і яку, за словами розвідника, Москва точно не планувала.
Мир, якого прагне Україна
Попри все, Україна продовжує виступати за мир. Але не будь-який — лише справедливий, довготривалий і всеосяжний. Бо, як зазначив Буданов, наміри Росії видно всім: це не мир, а бажання продиктувати свої умови. І поки Кремль отримує допомогу ззовні, війна не закінчиться.
Факти, що говорять самі за себе
Якщо подивитись на цифри, картина моторошна: ще з 2022-го року Північна Корея постачає Росії зброю. Минулого року вони навіть офіційно підписали угоду про взаємну військову допомогу — мовляв, "якщо на когось нападуть". А вже восени 2024-го північнокорейські військові реально опинилися на українській землі, воюючи на боці росіян. За нашими даними, таких солдатів — понад 10 тисяч. Із них майже чотири тисячі — уже або загинули, або поранені.
Можна скільки завгодно говорити про "братські народи" чи "захист інтересів", але факти — уперта річ. Росія не самотня у своєму злочині, поруч стоять ті, хто допомагає їй тягнути цей кривавий тягар. Україна ж, попри все, не змінює мети: бореться не лише за землю, а й за справедливість. І це, мабуть, найгірше для тих, хто звик воювати у тіні.
Джерело: 5692.com.ua
