Стан тривоги знайомий більшості людей на планеті. Ми тривожимося через близьких, через виступи, через екзамени та навіть серйозні розмови. Але часом тривога стає постійним супутником нашого життя і перетворює його на "філіал пекла".
Що таке тривога, тривожність та тривожний розлад, чому вони виникають і у яких випадках допомога фахівців вже необхідна, розповіла для РБК-Україна психологиня платформи Betobee та психоедукаторка Анастасія Бикова.
Що таке тривога і тривожність
Тривога – це емоція, яка з’являється як реакція на певну ситуацію і є короткочасною.
Тривожність – може бути тимчасовим станом напруження та хвилювання, який залежить від ситуації. Може бути як риса особистості – схильність сприймати ситуації як загрозливі й реагувати тривогою частіше, ніж інші люди.
"Якщо тривожність надмірна, впливає на якість життя, роботу, спілкування з іншими – тут вже може йтися про клінічний прояв тривожних розладів. Тривожність може бути як тимчасовий стан, як відповідь на певні ситуації, а може свідчити про індивідуальну характеристику особистості, як тривожну", – пояснює психологиня.
Чому тривожність існує і де кордон з розладом
Тривожність має адаптивну функцію – реагувати коли є ймовірна загроза в майбутньому.
"Наприклад, перед виступом на велику аудиторію може включитися тривожність, організм активізується – пришвидшене серцебиття, пітніють долоні, думки "хоч би не забути текст". В цей момент серце качає більше крові, мозок і м'язи отримують більше кисню, організм мобілізує енергію, в результаті людина може виразніше говорити, спритніше реагувати на питання з залу, швидше згадувати заготовлений матеріал", – каже Анастасія Бикова.
Тривожність – це нормально, доки вона допомагає адаптуватися. Але якщо тривожність починає забирати забагато сил – варто звернути на це увагу і можливо попрацювати над її зниженням:
- нагадувати собі, що це риса особистості, і вона не є якоюсь “неправильною”, вона призначена допомогти, а там де це виходить за рамки – ви можете на неї впливати. Можна ставити собі питання "Чи це справжня загроза, чи мій мозок малює сценарії?"
- оскільки тривожність витрачає сили, важливо їх поповнювати, а це сон, рух, здорове харчування
- техніку, що допомагають регулювати стан, наприклад дихальні практики, заземлення, прогресивна м'язова релаксація
- звернення до відповідного спеціаліста, в цьому випадку – до психолога чи психотерапевта, щоб попрацювати з тривожними думками та емоційною регуляцією, розібрати що лежить в їх корені, та як знизити їх вплив на вас
Як проявляється тривожний розлад
Коли тривожність стає постійною, непропорційною й заважає функціонувати – це може бути проявом тривожного розладу.
"На тому ж прикладі про виступ на велику аудиторію – при соціальному тривожному розладі людина настільки боїться виглядати незграбно, помилитися, що може відмовлятися від виступів, ховатися, навіть звільнитися з роботи, щоб уникнути контактів. Тут тривога стає непропорційна ситуації й впливає на життя", – каже експертка.
Ключова різниця полягає в інтенсивності та тривалості:
- Звичайна тривожність з'являється у відповідь на стрес, і коли стрес минає, тривожність минає теж.
- Тривожний розлад може тривати місяцями, часто без реальних підстав, і не зникає навіть тоді, коли об'єктивно вже немає підстав хвилюватися.
Симптоми проблеми та що робити
Розлад може супроводжуватися симптомами:
- проблеми зі сном
- дратівливість
- постійне напруження м'язів
- втома
- проблеми з концентрацією
- часті тілесні прояви (такі як підвищені пітливість, серцебиття).
Також сам по собі тривожний розлад виникає не один, він може включати такі типи:
- генералізований тривожний розлад (ГТР)
- панічний розлад, соціальний тривожний розлад
- ОКР (обсесивно-компульсивний розлад)
- Фобії
- агорафобія та інші.
Часто симптоми можуть збігатися з іншими розладами. Саме тому при перелічених вище симптомах, при постійній тривожності – важливо звернутися до лікаря-психіатра.
Чому розвивається тривожний розлад
Психологиня назвала фактори, які впливають на розвиток тривожного розладу:
- спадковість
- особливості роботи нервової системи
- дисбаланс нейромедіаторів
- хронічний стрес
- нестабільне середовище
- відсутність підтримки
"Та разом з цим можуть впливати й психологічні фактори певні установки ("світ небезпечний", "я не впораюся"), досвід травм чи стресів, високий рівень перфекціонізму. Саме тому частиною лікування є робота з психологом або психотерапевтом для змін у мисленні, поведінці й відновлення ресурсів", – пояснює Анастасія Бикова.
Вас може це зацікавити:
- Чому не варто перевірок на детекторі брехні при прийомі на роботу та чи можна його обдурити
- Через які 7 звичок у вашому домі панує хаос та безлад
- Що таке невизначена втрата і як цей біль зараз переживають тисячі українців
