Державна податкова служба України вкотре нагадала підприємцям, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД), про важливість дотримання валютного законодавства [source_1, source_2]. Однак в умовах воєнного стану правила гри суттєво змінилися, і стандартних підходів вже недостатньо. Розбираємося, які строки розрахунків діють сьогодні, за що нараховують пеню, та як бізнесу захистити себе від штрафів.
Основою регулювання є Закон України "Про валюту і валютні операції", який закріпив принцип "дозволено все, що прямо не заборонено". Проте через повномасштабне вторгнення Національний банк України був змушений запровадити низку тимчасових обмежень для збереження фінансової стабільності. Саме ці зміни є ключовими для експортерів та імпортерів.
Граничні строки розрахунків: 180 днів, але є винятки
Головне правило, яке мають пам'ятати учасники ЗЕД: на період дії воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів. Ця норма застосовується до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року. Це означає, що:
- При експорті — валютна виручка має надійти на рахунок української компанії в банку не пізніше, ніж через 180 днів після відвантаження товару.
- При імпорті (якщо була здійснена передоплата) — товар має бути поставлений в Україну не пізніше, ніж через 180 днів після платежу.
Водночас для експорту окремих видів аграрної продукції (зернові, олійні культури, рослинні олії) НБУ встановив більш жорсткі терміни. Наприклад, для операцій, здійснених з 12 липня 2024 року, цей строк становить 120 календарних днів. Варто зазначити, що валютний нагляд не поширюється на операції, сума яких не перевищує еквівалент 400 тис. грн.
Пеня за прострочення: як нараховується і хто контролює
Порушення встановлених строків призводить до нарахування пені. Її розмір становить 0,3% від суми неодержаної виручки або вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення. Загальна сума пені не може перевищувати суму заборгованості.
Контроль за дотриманням строків покладено на уповноважені банки. Саме вони відстежують операції своїх клієнтів. Якщо банк фіксує порушення, він інформує про це податкові органи. ДПС, у свою чергу, на підставі цих даних проводить перевірку та застосовує фінансові санкції.
Як уникнути штрафів: практичні поради від ДПС
Державна податкова служба наголошує, що її мета — не штрафувати бізнес, а забезпечити дотримання законодавства. Для мінімізації ризиків підприємцям радять використовувати такі механізми захисту:
- Своєчасно подавати документи в банк. Усі документи, що стосуються ЗЕД-операції (контракти, інвойси, митні декларації, акти виконаних робіт), мають бути надані до обслуговуючого банку в повному обсязі. Це дозволить банку коректно зняти операцію з валютного нагляду.
- Використовувати механізм подовження строків. В окремих випадках, пов'язаних із виконанням складних контрактів, можна отримати висновок Міністерства економіки про подовження індивідуальних строків розрахунків.
- Подавати до суду на нерезидента. Якщо іноземний контрагент не виконує свої зобов'язання, подання позову до суду чи міжнародного арбітражу зупиняє нарахування пені на час розгляду справи.
- Засвідчувати форс-мажор. Обставини непереборної сили (наприклад, бойові дії, окупація, стихійні лиха), які унеможливили розрахунки, мають бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженого органу країни нерезидента. Наявність такого документа є підставою для зупинки нарахування пені.
Таким чином, проактивна позиція та ретельне документальне оформлення кожної зовнішньоекономічної операції є найкращою стратегією для уникнення фінансових втрат. Підприємцям варто постійно відслідковувати зміни у валютному регулюванні, оскільки в умовах воєнного стану вони можуть відбуватися досить динамічно.
Джерело: 5692.com.ua
