Дипломатичний скандал між Китаєм і Чехією: Пекін обурений зустріччю Павела з Далай-ламою

Китай припинив усі контакти з президентом Чехії Петром Павелом через його зустріч із Далай-ламою в Індії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ČTK.

Так, 12 серпня речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь на офіційному брифінгу заявив, що Китай припиняє будь-яку взаємодію із президентом Чехії Петром Павелом через його зустріч з 14-м Далай-ламою в Індії.

За словами Цзяня, візит Павела до духовного лідера Тибету, який перебуває у вигнанні в Індії, є провокацією і серйозним порушенням політичних зобов’язань Чехії перед Китаєм. Китайський дипломат наголосив, що такі дії шкодять суверенітету та територіальній цілісності КНР.

У зв’язку з цим Пекін висловив серйозні протести чеській стороні та заявив про припинення будь-яких контактів із президентом Чехії.

У свою чергу, канцелярія президента Чехії повідомила, що зустріч була строго приватною та не мала офіційного характеру.

Нагадаємо, що у 1959 році після невдалого повстання в Тибеті Далай-лама втік і знайшов притулок в Індії, де заснував уряд у вигнанні. Китай не визнає цей уряд і вважає Далай-ламу сепаратистом.

Сам Далай-лама підкреслює, що його мета – домогтися більшої автономії для Тибету та зберегти тибетську культуру і релігію, незважаючи на зусилля Китаю знизити значення тибетського питання у своїй зовнішній політиці.

Зазначимо, що цей інцидент став черговим етапом ескалації дипломатичних напружень між Китаєм та Чехією. Раніше, у січні 2023 року, Пекін висловив незадоволення через телефонну розмову Павела з президенткою Тайваню Цай Інвень.

Ці події свідчать про зростаючу напруженість у відносинах між двома країнами, зокрема через питання, пов'язані з Тайванем та Тибетом.

Позиція Китаю щодо війни в Україні

Китай офіційно заявляє про нейтральну позицію у війні Росії проти України, однак продовжує активно співпрацювати з Москвою. При цьому деякі китайські компанії постачають до РФ товари подвійного призначення, здатні використовуватися у виробництві зброї.

Наприклад, раніше видання The Economist заявило, що Китай став головним постачальником для воєнної машини Росії. Припускається, що Пекін міг передати Москві летальну зброю.

А видання Reuters писало, китайські бойові двигуни приховано переправляють до Росії під виглядом "промислових холодильних установок", щоб обійти західні санкції.