Український ринок праці 2025 року стрімко змінюється — не лише через війну та економічні виклики, а й через глибшу перебудову всередині самого суспільства. Водночас все чіткіше видно — зарплатна нерівність і гендерна трансформація зайнятості йдуть паралельними курсами.
Середні зарплати vs. реальні доходи: яка насправді картина
Середня зарплата в Україні зараз тримається на рівні 24 609 гривень. Але якщо поглянути на реальні доходи більшості, картина не така вже й райдужна. За останніми оцінками, понад половина українців, а саме 53%, отримують щомісяця не більше 15 тисяч гривень. Це — мінімум на чверть менше за умовну "середню температуру по палаті". Тобто реальність значно скромніша, ніж цифра з офіційної статистики.
Трохи краще виглядає ситуація для ще третини — близько 31% людей мають дохід від 15 до 30 тисяч гривень. Ще 10% перебувають у вищій лізі — отримують 30–50 тисяч. А от більше 50 тисяч заробляє лише невелика група — 6% опитаних. І це вже той сегмент, про який зазвичай кажуть "пощастило".
Гендерна трансформація: жінки освоюють "чоловічі" професії
З іншого боку, є цікава тенденція — активні зміни у професійних ролях жінок. Через війну, мобілізацію та кадровий голод все частіше жінки з’являються в тих секторах, які донедавна вважались "чоловічими".
Список таких змін справді вражає:
- у транспорті та логістиці — 42% працівниць;
- у сфері безпеки та сил оборони — 32%;
- серед управлінців у бізнесі — 29%;
- в IT-сфері — 28%;
- навіть у будівництві — 19%.
Причин для цього кілька. Дефіцит кадрів — один із головних рушіїв таких змін. Більше 30% працедавців прямо говорять: ми не проти працевлаштовувати жінок туди, де раніше не бачили. Інша причина — змінюється суспільна реальність. Для 48% респондентів війна вплинула на уявлення про "жіночі" й "чоловічі" професії — тепер головне не стать, а готовність працювати.
Усе це підштовхує до потреби перегляду підходів до роботи. Зокрема, все більше говорять про гнучкий графік — 42% бачать у цьому ключ до залучення жінок у нові сфери. Для інших важливими є державні або бізнес-програми підтримки (25%), а також доступ до освіти та перекваліфікації (14%).
Ринок праці — це дзеркало суспільства. І нині це дзеркало показує, що зміни вже настали. Тепер головне — не відвертати погляд, а готуватись до нових правил гри та використовувати ці трансформації для розвитку економіки та покращення соціального добробуту.
Джерело: 5692.com.ua
