Кожен новий пакет обмежень проти Росії — це не просто цифри чи формальність, а реальна спроба перекрити джерела грошей, які живлять війну. Європейський Союз продовжує системно працювати над економічним ослабленням агресора.
Днями Євросоюз затвердив уже 18-й пакет санкцій проти Росії. Причому робота над 19-м вже стартувала. Росія ж тим часом наполягає — мовляв, ми й так навчились виживати під обмеженнями. Але цього разу ключова увага прикута до нафти, яка є основним джерелом доходів Кремля.
Нові обмеження на нафтопродукти та цінова стеля
Головна деталь — під ударом тепер не лише сама сировина, а й продукти, які виготовляють з російської нафти. Тепер їх офіційно не пустять у ЄС. А це справді відчутний удар по російській економіці, оскільки значна частина їхнього експорту припадала саме на перероблені продукти.
Ще один важливий момент — оновлена цінова межа. Формула проста: беруть середню світову ціну й одразу мінусують 15 відсотків. Тобто, грубо кажучи, якщо барель нафти в світі коштує 60 доларів, то для Росії — 51. Деякі експерти кажуть навіть про 47 доларів. Але нюанс у деталях: яку марку нафти брати за орієнтир і чи враховувати логістику?
Глобальний вплив та роль "Великої сімки"
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснює: щоб така стеля працювала, її мають підтримати всі країни "Великої сімки". Європа сама по собі вже не купує російську нафту, ембарго діє. Тому прайс-кеп — більше інструмент контролю портів ЄС. Якщо ж до цього приєднається ще й Канада, США та Японія — тоді обмеження стануть по-справжньому глобальними.
Інший момент — Індія. Вона переробляє російську нафту, а потім переправляє готові нафтопродукти у Європу. Тепер цей ланцюжок обрізають. 21% нафтопереробки Індії зав’язаний саме на російській нафті. Нові правила означають, що Індії доведеться шукати інші варіанти.
Перспективи санкцій та стійкість тиску
Голова Комітету економістів України Андрій Новак трохи остуджує оптимізм. Він каже: так, санкції діють, але назвати їх "вбивчими" рано. Формула ціни досі не деталізована, лазівки залишаються — Китай, Туреччина та ті ж індійці можуть знайти обхідні шляхи.
Але головне — Захід не згортає тиск. 18-й пакет — доказ того, що політичної втоми від України нема. Європа й далі підтискає Росію санкціями, а США — продовжують підтримку. Це два боки однієї медалі: економічно послабити Росію і не залишити Україну без опори.
Наскільки боляче вдарять нові обмеження — покаже час. Однак кожен крок у цьому напрямку є важливим для спільної мети — виснаження агресора та забезпечення стабільної підтримки України, що наближає нашу перемогу.
Джерело: 5692.com.ua
