Міжнародний обмін даними: ДПС отримала інформацію про всі закордонні рахунки українців

Ера прихованих закордонних рахунків добігає кінця. Державна податкова служба (ДПС) щойно завершила збір даних від банків та інших фінансових установ про рахунки українців за кордоном. Ці цифри — не для політичних маніпуляцій: вони вже готують другий, значно масштабніший обмін інформацією за міжнародним стандартом CRS. Це докорінно змінить податковий контроль в Україні.

Що відбулося на 1 липня

Державна податкова служба отримала всі дані про іноземні рахунки від фінансових установ. Вони необхідні для другого раунду обміну у вересні. Навесні 2024 року вже було перше таке отримання — на той час мова йшла про 500 тис. рахунків із 50 країн.

Другий обмін буде значно потужніший — охопить понад 110 юрисдикцій. Цьогорічний збір — це карт-бланш для ДПС, яка тепер знайде практично всі "закордонні гроші" українців.

Навіщо це податковій

Мета — точно ідентифікувати приховані доходи. Якщо гроші тримаєш за кордоном і не декларуєш, обмін CRS допоможе це викрити. І вже з 2026 року почнуться перевірки — це прописано в Національній стратегії доходів і бюджеті на 2026–2028 роки.

CRS-обмін — ключовий механізм у цій системі. Він дозволяє автоматично та регулярно отримувати свіжі дані про рахунки.

Як працює CRS-обмін

Україна приєдналася до CRS у 2023 році. Банки та фінансисти щороку до 1 липня подають до ДПС звіти про рахунки нерезидентів. ДПС передає дані зарубіжним податковим органам — і вони повертають у свою чергу інформацію про українські рахунки.

Наразі CRS включає 119 країн, тож якщо у вас є рахунок в одній із цих юрисдикцій, податкова дізнається про це.

Під обмін потрапляють:

  • банківські рахунки;
  • рахунки в цінних паперах або фондах;
  • пенсійні накопичення;
  • страхові рахунки із заощадженням.

Перший обмін і що він дав

У вересні 2024 року ДПС отримала інформацію про рахунки українців у 1 650 іноземних фінансових установах. Загалом — про 500 тис. рахунків із балансами більш ніж $1 млн.

Втім, за оцінками депутатів, вже тоді могла бути інформація і про рахунки з балансами від €200 тис.. CRS-стандарт здійснює обмін щодо всіх рахунків, а позначка в $1 млн потрібна лише для уваги податківців.

Що відомо про суми і кількість

Точних цифр немає. Але наразі можна припустити так: якщо йдеться про 500 тис. рахунків із ≥€200тис., то загальна сума — близько €100 млрд. Після другого обміну кількість рахунків точно перевищить 1 млн — враховуючи всі юрисдикції.

Які дані отримує ДПС

Податкова стає багатшою на інформацію:

  • ім’я, адреса, ІПН і дата народження власника;
  • банк і місце відкриття рахунку;
  • баланс, доходи від відсотків, дивідендів тощо.

До 2024 року CRS фокусував лише на рахунках від $1 млн. Зараз — без обмежень, і всі дані входять в обмін.

Як податкова використовуватиме ці дані

ДПС співставлятиме дані із закордонних джерел із деклараціями. І, якщо знайдуть невідповідності — донарахують податки. Доходи з-за кордону обкладаються ПДФО 18% і військовим збором 5%.

Після позиції законодавців податкова зможе використовувати непрямі методи контролю — зіставляти доходи з витратами та накопиченнями.

Тимчасове правило на час воєнного стану

Громадяни з рахунками в еквіваленті менше ніж $250 тис. можуть не переживати — ці рахунки не підлягають перевірці до кінця воєнного стану. Але інформація про них вже у ДПС — і після завершення режиму все це стане доступним для контролю.

CRS-обмін — це не просто цифри, це знак нового рівня податкового контролю та прозорості. Якщо ви тримаєте гроші за кордоном — варто перевірити, чи все задекларовано правильно. Поки діє воєнний мораторій для рахунків до $250 тис. — перевірок не буде, але після його завершення поріг зробить CRS інструментом, який може суттєво вплинути на ваші фінанси та вимагати максимальної уваги до податкової дисципліни.

Джерело: 5692.com.ua