У 2025 році в Україні фіксується відчутне зростання кількості вироків у справах про корупцію. Але за цими цифрами криється дещо глибше — масштаби покарань, які досі рідко доходять до реальних строків.
Від початку року і до кінця травня суди в Україні винесли понад 2000 рішень у справах, де фігурує корупція. Це майже на 40% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Звучить масштабно, але в реальності картина трохи інша — 97% вироків обмежуються лише штрафами. Виглядає так, ніби карають, але не надто боляче.
Декларації знову в центрі уваги
Найчастіше суди розглядають не хабарі й не махінації на держзакупівлях, а банальні (але масові) випадки з деклараціями. Люди або взагалі їх не подають, або подають з помилками. Таких історій — понад півтори тисячі, що становить близько трьох чвертей від усіх рішень. Хабарі, до речі, теж трапляються, але таких справ лише трохи більше трьохсот. І що цікаво — їх стало майже вдвічі менше, ніж торік.
А ось справи, де йдеться про конфлікт інтересів — наприклад, чиновник підписує документи для власного бізнесу — практично зникли з поля зору. У 2025 році таких рішень усього 70. Для порівняння: ще рік тому їх було майже в п’ять разів більше.
Де найбільше карають
Є регіони, де темпи винесення рішень справді високі. Серед лідерів — Вінницька область (182 вироки), одразу за нею — Одеська (168) та Львівська (147). Проте вирок не завжди означає реальне покарання. За п’ять місяців лише 44 особи отримали строк у колонії. Усі інші відбулись грошовим покаранням — від символічних 850 гривень до сум, які вже схожі на покарання: 680 тисяч.
Максимальний штраф цього року отримав аспірант київської музичної академії. Його зловили на тому, що він за плату пропонував допомогу іноземним студентам. Найжорсткіше покарали сержанта із Сумської області. Йому дали 10 років за привласнення військового обладнання, яке він ще й встиг продати.
Чому вироків побільшало саме зараз
Активізація судів — не випадковість. Із 2024 року в Україні знову запрацювало обов’язкове декларування. І декларувати довелось не лише за поточний період, а й за кілька попередніх років. Це й стало причиною хвилі нових справ. Водночас на міжнародному рівні уже точиться дискусія: в ЄСПЛ оскаржили довічне внесення до Реєстру корупціонерів. Європейський суд вважає це втручанням у приватне життя.
Що далі — вирішить Президент
Зараз на столі у Президента лежить законопроєкт, який може змінити підхід до публічного "стигматизування". Йдеться про пропозицію обмежити термін перебування в Реєстрі для тих, хто скоїв адміністративне порушення — до одного року.
Ріст кількості вироків сам по собі ще не означає перемоги над корупцією. Без зміни підходу до покарань — коли штрафи не лякають, а реальні строки рідкість — боротьба ризикує залишитися лише на папері.
Джерело: 5692.com.ua
