Відома українська письменниця Галина Пагутяк поділилась своїми враженнями від Кам’янського, яке вона відвідала під час участі у “Мамай-фесті”. Про це вона написала на сайті ZIK.
Найбільше пані Галину вразили Верхня та Нижня німецькі колонії, які вона відвідала під час екскурсії містом.
Ти йдеш темною вулицею, суцільно заставленою будинками початку ХХ століття, чи раніше, і, розуміючи їх цінність, не знаєш, з чим порівняти. Релікти недобитої декомунізації у вигляді табличок з назвами вулиць, якісь мури, замкнені брами, дуже багато кованого металу, старі дерева, під якими дрімають зморені спекою пси. Воно все не прилизане, не гламурне, не спаскуджене пластиком – тому й не чуже, – пише Галина Пагутяк.
Письменниця зізнається, що цінує стару промислову архітектуру естетику практичності заводів. В очі пані Пагутяк також кинулись міські маршрутки та трамваї – вони, на думку письменниці виглядають, наче з 90-х років минулого сторіччя.
Окремо письменниця відмітила сприяння міської влади в організації культурних фестивалей та наукових конференцій.
Я ніколи не бачила нічого подібного – вишуканого, красивого, дотепного та ще й щоб екскурсантів охороняла наша поліція, перекриваючи рух. Ясна річ, такі екскурсії потребують справжніх акторів, і можуть їх проводити тільки вряди-годи. А сценарій склали працівники музею історії міста, який очолює Наталія Буланова. Цей музей уже вдванадцяте проводить Мамай-фест, найбільш україноцентричний фестиваль в Україні. Без комерції, без пафосу. Не у Львові, не в Києві, а в колишньому Дніпродзержинську.
Втім Пагутяк визнає – “совок” ще трохи залишається в місті. Але, при тому, на думку письменниці, у місті відроджується дух козацтва. І в цьому, вважає пані Галина, не обійшлося без характерників.
