Коли йдеться про право людини на недоторканність житла, компромісів бути не може. Саме це прагнуть закріпити на законодавчому рівні, і, схоже, найближчим часом слідчим та прокурорам можуть обмежити можливість діяти "в обхід суду" під прикриттям терміновості. Народні депутати подали проєкт змін до Кримінального процесуального кодексу, покликаний покласти край зловживанням зі "швидкими" обшуками.
Що пропонують змінити
У Верховній Раді з'явився проєкт закону №13430, який пропонує переписати статтю 233 Кримінального процесуального кодексу. Ініціатори – кілька народних депутатів, які вважають, що слідчим і прокурорам необхідно чітко окреслити межі, в яких вони можуть діяти без рішення суду.
Згідно з їхньою ініціативою:
- Слідчим, дізнавачам і прокурорам дозволять проникати в житло чи інше приміщення без ухвали слідчого судді лише упродовж 48 годин після вчинення злочину – і тільки в разі крайньої потреби.
- Проте навіть у такому разі проводити обшук категорично заборонено, допоки немає окремого дозволу суду. Дозволяється лише фіксація факту проникнення.
- Це означає, що навіть якщо правоохоронці потрапили до помешкання через загрозу знищення доказів, їм доведеться чекати ухвали, щоб щось там шукати. З одного боку – обмеження, з іншого – захист приватності.
Що загрожує тим, хто "переступить межу"
Депутати пропонують запровадити ще один запобіжник – кримінальну відповідальність:
- За незаконне проникнення або обшук без ухвали – відповідальність, передбачена законом.
- Причому суд має реагувати миттєво: щойно до нього надходить скарга – того ж дня він повинен розглянути питання.
Звучить, на перший погляд, жорстко. Але це – логічне посилення гарантій для громадян, особливо в часи, коли іноді розмиваються межі між "оперативністю" і "самоправством".
Юридична колізія чи недогляд
Існує один нюанс, на який вже звернули увагу правники. У формулюванні законопроєкту є ризик неправильного тлумачення: складається враження, ніби суд має одразу вирішити питання про покарання правоохоронця. Однак ідеться про серйозну статтю – 162 Кримінального кодексу ("Порушення недоторканності житла"). А це не те, що можна розглянути "з коліна", без повноцінного слідства.
Отже, швидше за все, депутати мали на увазі інше: суд мав би негайно дати оцінку діям правоохоронців – законні вони були чи ні. І вже потім – справа за слідством та вироком.
До чого тут усе це
Усе це – не про створення перешкод для розслідувань, а про баланс. Про те, щоб не повторювалися історії, коли двері в квартири вибивали вночі на підставі надто широкого трактування "невідкладності", і коли людина залишалася без захисту – навіть у власному домі.
Цей законопроєкт – спроба встановити чіткі обмеження там, де їх або не було, або ними нехтували.
Питання права на житло – не технічне, а цілком цивілізаційне. Воно стосується довіри між державою і громадянином. І будь-яка спроба знайти в ньому компроміс – насправді випробування для всієї системи.
Джерело: 5692.com.ua
