Поки Україна звикає до нової ролі волонтера як тилового захисника, який часто займається тим, чим мала б опікуватися держава, в Ізраїлі ця модель виглядає зовсім інакше. Там волонтер — це той, хто допомагає, але не підміняє собою державу. Цю відмінність детально пояснив ізраїльський журналіст Ігаль Мовермахер.
Ізраїльська модель: гуманітарна допомога, не військова
В Ізраїлі збирати кошти на армію серед цивільних — справа абсолютно нетипова. Ба більше — подібне навіть не обговорюється. За словами Мовермахе, в їхній країні волонтерський рух чітко зосереджений лише на гуманітарному напрямку: продукти, одяг, евакуація, допомога пораненим. Але — жодної копійки на зброю. Це питання — виняткова зона відповідальності держави.
Армія в нас — це структура, яка повністю забезпечується з бюджету. Усі знають, що кожен податок, який ми платимо, частково йде на безпеку. І це нормально. Ми не маємо потреби створювати фонди на дрони чи тепловізори, — пояснює журналіст.
Приклади з ізраїльської дійсності
Коли почалась війна з ХАМАСом, країна буквально за кілька діб мобілізувалася — але по-своєму. Люди кидались допомагати тим, хто залишився без дому, підвозили воду та їжу, навіть надавали ночівлю. Але всі ці дії не мали жодного відношення до бойового забезпечення.
Ізраїльський підхід — це така собі неписана угода між суспільством і державою:
- Громадяни платять податки;
- Держава бере на себе оборону;
- Волонтери — підтримують у тилу.
А як в Україні
Наші реалії — інші. Українські волонтери з 2014 року стали чи не єдиною надією для багатьох підрозділів на фронті. Авто, дрони, аптечки, бронежилети — усе це збирали не міністерства, а звичайні люди. Хтось продавав прикраси, хтось — автомобіль, а хтось просто скидав 50 гривень на "Монобанку".
У нас волонтер — це не просто помічник. Це альтернатива провалу системи. Звідси — і високий рівень довіри до волонтерів, і величезний обсяг роботи, яку вони тягнуть роками.
Координація волонтерської діяльності
В Ізраїлі волонтерський рух часто координується через муніципалітети або спеціальні кризові центри. Там вже є база потреб і база ресурсів — потрібно лише звести одне з іншим. В Україні ж волонтер зазвичай сам шукає, сам купує, сам доставляє, ще й сам звітує в соцмережах.
Досвід Ізраїлю ще раз показує, наскільки глибоко у нас змішались ролі держави і суспільства. Волонтерський рух в Україні став символом стійкості, але й болючим дзеркалом того, чого ще не дороблено у сфері безпеки, логістики та соціальної підтримки.
Джерело: 5692.com.ua