На тлі повномасштабної війни дрони стали не просто допоміжним засобом, а ключовим елементом обороноздатності. Саме тому важливо розуміти, хто, де і скільки витрачає на їх закупівлю. Адже це не лише цифри, це й показник пріоритетів регіональної влади.
За перші три місяці 2025 року українські регіони витратили на безпілотники для Сил оборони суттєві суми. Але розрив між областями виявився вражаючим.
Лідери та аутсайдери фінансування дронів
Найбільше коштів на закупівлю дронів спрямувала Запорізька область — майже 472 мільйони гривень. Тут регіональну владу очолюють Іван Федоров та Олена Жук. Цей показник суттєво вирізняється на тлі інших регіонів і показує, наскільки серйозно в області підходять до посилення оборони.
З іншого боку, є області, де на дрони виділили в рази менше — і це викликає питання. Ось, наприклад, п'ятірка областей із найнижчими витратами:
- Миколаївщина (Віталій Кім) — лише 1 мільйон гривень.
- Закарпаття (Роман Сарай) — 1,6 млн грн.
- Тернопільська область (В'ячеслав Негода та Володимир Болєщук) — 2,1 млн грн.
- Одещина (Олег Кіпер і Григорій Діденко) — 2,9 млн грн.
- Кіровоградщина (Андрій Райкович та Юрій Дрозд) — також 2,9 млн грн.
Цікаво, що різниця між першим і п'ятим місцем у цьому антирейтингу — понад 160 разів. Це ніби два паралельні світи в межах однієї країни, де в одному регіоні намагаються переозброїтися на повну, а в іншому, можливо, просто немає можливості чи пріоритету.
Приховані аспекти та нюанси закупівель
До речі, варто згадати, що закупівля дронів регіональними бюджетами — не примха, а часто ініціатива самих громад або ж реакція на термінові запити з передової. За неофіційною інформацією, у деяких областях додаткові закупівлі проводяться не через публічні тендери, а через благодійні фонди або внутрішні оборонні програми, які не завжди потрапляють у відкриті звіти. Це може дещо спотворювати загальну картину витрат.
Ще один важливий момент — типи дронів. Одні області закуповують FPV-апарати для ударних місій, інші — розвідувальні коптери чи навіть комплекси з тепловізорами. Вартість таких систем може відрізнятись у десятки разів, а отже, цифра на папері не завжди говорить про реальну бойову потужність.
Зрештою, не останню роль відіграє і політична воля. Де є рішення і бажання діяти швидко — там бюджети рухаються відповідно. А де місцева влада більше зосереджена на соціальній сфері або інфраструктурі, питання дронів іноді опиняється на другому плані. І це — теж частина загальної картини.
У нинішніх реаліях дрони — не розкіш, а нагальна потреба. І саме за рівнем уваги до цих потреб можна робити висновки про те, наскільки регіони справді готові підтримувати фронт не на словах, а ділом.
Джерело: 5692.com.ua
