У країні, де малий бізнес ледь виживає під тиском війни, держава вирішила ще щільніше зайнятися підприємцями. Ні, мова не про допомогу чи послаблення. Навпаки. Влада взяла курс на те, щоб витиснути максимум з того, що ще тримається на плаву.
Амбітні плани: 160 мільярдів з ФОПів
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів та податків, заявив, що держава має амбітну мету: отримати 160 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету. І левову частку цих грошей, як не дивно, планують дістати з малого бізнесу — тобто з ФОПів.
За словами Гетманцева, ніхто не збирається піднімати податки. Формально. Насправді йдеться про масштабну кампанію проти "тіньових" схем у дрібному бізнесі — особливо у роздрібній торгівлі, сфері послуг, онлайн-продажах і навіть серед айтішників. Контроль стане жорсткішим. Або, як він каже, "наведення порядку".
Чому це викликає обурення
Підприємці, які й без того працюють у складних умовах, сприймають цю ініціативу як черговий податковий тиск. Адже якщо розібратись — коли держава не змінює саму систему, а лише "вкручує гайки", то це вже не реформа, а репресія.
Замість того, щоб спростити роботу для дрібного бізнесу, їм дають нові обмеження: суворіші перевірки, менше готівки, стеження за переказами з картки на картку, нові вимоги до маркетплейсів… І це все — під гаслом боротьби з тінню, — каже один із представників спільноти підприємців.
Уряду давно закидають, що замість системної податкової реформи з прозорими правилами, влада обирає простіший варіант — жорсткий контроль. Наче бізнес — це проблема, а не основа економіки.
Що не так з "боротьбою з тінню"
Тіньова економіка в Україні — явище складне. Багато підприємців йдуть у неофіційний обіг не від жадібності, а від безвиході. Хтось просто не витримує податкового навантаження. Комусь неможливо працювати офіційно через бюрократію або відсутність доступу до дешевих фінансів. А хтось — бо постійно чекає, коли чергова норма "вдарить по голові". Тобто не завжди тінь — це шахрайство. Часто — це спосіб вижити.
З іншого боку, є велика проблема у великих компаніях, які оформлюють працівників як "ФОПів", щоб уникнути податків. Але на них, як не дивно, держава дивиться поблажливо. Основний удар, здається, знову по дрібних.
Додаткові обмеження: що ще в планах
- Облік готівки. Контроль за розрахунками в готівці хочуть зробити ще суворішим. Це створює труднощі для ринків, маленьких кав’ярень, перукарень та будь-яких дрібних сервісів.
- Банківські перекази. Говорять про обмеження або посилений моніторинг переказів між фізособами — тобто тих самих "перекинь мені на карту", які давно стали нормою.
- Онлайн-торгівля. Під прицілом — ті, хто продає щось через Instagram, Telegram або OLX. Планується, що податкові органи отримуватимуть більше даних від платформ.
- IT-сектор. Айтішники, які раніше працювали через ФОП, теж більше не зможуть залишатися "невидимими". Їхні контракти, обороти та податковий статус тепер будуть на видноті.
У чому ризик для економіки
Якщо тиск продовжиться без змін у самій системі, наслідки можуть бути протилежними до очікуваних. Замість того, щоб платити більше, підприємці просто підуть у ще глибшу тінь. А хтось узагалі закриє бізнес.
У воєнних умовах це небезпечно. Адже малий бізнес — це не лише податки. Це робочі місця, це гнучкість економіки, це спосіб виживання для тисяч українців, які втратили стабільну роботу.
Замість посилення контролю країна потребує гнучких, адекватних рішень, які дозволять бізнесу жити, а не виживати. Адже тиснути на того, хто тримає економіку на плечах під час війни — це стратегічна помилка, яка дорого обійдеться всім.
Джерело: 5692.com.ua
