Є речі, до яких не звикнути. Як би ми не намагалися підготуватися, прощання з улюбленим собакою — завжди втрата, яка болить по-особливому. Ця туга наче втиснута в ДНК кожної людини, яка хоч раз зустрічала погляд пса, що довіряє без слів. Але є ще один нюанс, який часто недооцінюють: порода собаки — це не лише про характер і зовнішність, а й про те, скільки часу нам відпущено разом.
Дехто скаже: "Навіщо рахувати роки? Головне — як ми їх прожили". І, звісно, буде правий. Але погодьтесь — знати, що твій чотирилапий друг, наприклад, навряд чи доживе до старості, — це вже зовсім інше рішення на старті.
Чому великі — не завжди довговічні
Є така, скажімо, несправедлива закономірність: чим більша собака, тим коротшим часто буває її життєвий шлях. Не всі знають, але це не просто збіг. У великих порід організм зосереджується більше на зростанні, ніж на підтримці здоров’я. Уявіть собі двигун, який постійно працює на максимумі — зношується швидше, правда ж?
І оцей прискорений метаболічний темп, особливо в гігантських собак, призводить до того, що серце, суглоби й навіть імунна система з віком буквально "виснажуються". В результаті — більший ризик раку, проблем з опорно-руховим апаратом, а часом і серйозних серцевих діагнозів.
ТОП-10 порід, що живуть найменше
Не найвеселіший список, але корисний — щоб розуміти, з чим маєш справу. І, можливо, ще трішки більше цінувати кожен день поруч.
Ірландський вовкодав
Красень із кіношною зовнішністю та вразливою природою. Його життя — 6–8 років. Найчастіше причина втрати — онкологія або проблеми з серцем. Здається, що такий гігант має бути сильним, але це не так однозначно.
Бернський зенненхунд
Надзвичайно добрий і спокійний, улюбленець родин із дітьми. Але рідко переступає межу 10 років. Часто зіштовхується з раком, заворотом кишківника та болями в кістках.
Німецький дог
Справжній велетень — і одночасно ніжна душа. Живе 7–10 років. Проблеми зі серцем і суглобами супроводжують його ледь не з молодості.
Леонбергер
Схожий на ведмедя, але лагідний як плюшевий мішка. Зазвичай не доживає до 9 років. Найчастіше його зраджує шлунок або кістки. Ну і рак — ця хвороба не обирає розміру.
Ньюфаундленд
Якщо раптом ви бачили рятувальника на чотирьох лапах — це точно він. Живе максимум десятиліття. Основні вороги — серцева недостатність, зайва вага, дисплазія.
Сенбернар
Надійний як швейцарський годинник, але слабкий до хвороб. 8–10 років — середній вік. Часто проблеми з очима, серцем і підступні пухлини.
Дог де Бордо
Справжній масивний герой. Але лише на вигляд. Реальність — 5–8 років життя. Високий ризик дихальних проблем, раку, болю в кістках і серцевих недуг.
Бульмастиф
Охоронець, який справляє враження "залізного друга", але його ресурси обмежені — 7–9 років. Страждає від хвороб щитоподібної залози, серця, суглобів.
Англійський мастиф
Величезний, ніби хтось переплутав його з телям. Із вагою понад 90 кг живе в середньому 6–10 років. Уразливий до хвороб очей, завороту шлунка й суглобових проблем.
Англійський бульдог
Його легко впізнати за зморшкуватим "лицем". Але за цією харизмою — цілий список хронічних негараздів: дихання, серце, суглоби. Тривалість життя — 8–10 років.
Чому про це варто знати
Звучить трохи сухо, але важливо: обираючи породу, ми фактично погоджуємося і на її слабкості. Якщо собака схильна до коротшого життя, це не тільки про статистику, а й про щоденну турботу, про медичні витрати, про внутрішню готовність попрощатися тоді, коли ще зовсім не хочеться.
Це не означає, що не варто заводити таких собак. Просто — треба чесно дивитися на речі. Бо любов — це не лише емоції, а й відповідальність.
Любов довжиною в коротке життя
Собака — це не про роки, а про дні, що мають значення. Навіть якщо життя коротке, важливо, як ми його заповнюємо. Іноді найменші проміжки часу стають найтеплішими спогадами. А часом, саме собаки з коротким віком дарують нам найсильніші почуття.
Джерело: 5692.com.ua