Така вже сила традицій – маленькі авто у нашій країні не сприймають всерйоз. Журналісти РБК-Україна Авто взяли на себе сміливість розповісти, коли їх таки варто обирати при покупці.
Про п’ять хибних стереотипів про автомобілі компактного класу читайте в матеріалі РБК-Україна.
Навіть у законному ареалі існування машинок А-класу – на вулицях великих міст – ми бачимо дуже мало компактних автомобілів. І як на нас, винні тут саме застарілі стереотипи. Шлейф яких тягнеться за нашим суспільством ще відтоді, коли фраза "автомобіль не розкіш, а засіб пересування" сприймалася виключно як вдалий жарт.
Що таке маленький автомобіль
У свідомості українських водіїв і пасажирів маленька машина – це та, що приблизно відповідає розмірами горбатому "Запорожцю", "Таврії" та їхнім ще меншим колегам. Якщо говорити офіційно, нинішня класифікація визначає А-клас або city cars (міські автомобілі) як машини довжиною до 3,4 – 3,7 м.
Світовий автопром сформував цей клас у пошуках економічних, екологічних і раціональних з точки зору використання міського простору транспортних засобів. Але в країнах пострадянського простору стосовно цього сегменту домінують інші переконання.
- Маленькі машини затісні зсередини. Найбільш образлива неправда, як мінімум, щодо водія та переднього пасажира. Конструктори давно навчилися компонувати А-клас так, що у більшості моделей зручно розміщуються та їдуть четверо дорослих. Досягається це завдяки маленьким колесам, високій посадці, тонким сидінням, компактному торпедо. (Ідеальний приклад тут – японські кей-кари, але про них ми поговоримо іншим разом.) А от що буде замалим – так це багажник, адже 100 літрів об’єму – нормальна цифра в цьому класі.
- Компактні моделі не підходять для перевезення багажу. Більшість малих машинок (за винятком іміджевих моделей) дають можливість перевезти більш-менш громіздкий багаж, хоча і за рахунок пасажирів. Їхні творці вживають заходів, щоб зробити ці машини універсальними. Наприклад, заднє сидіння часто переміщується вперед-назад, щоб збільшити багажник при наявності задніх пасажирів. Більше того, часто задній диван можна скласти або прибрати з машини геть, так що у задній частині утворюється вантажний відсік корисним об’ємом понад 1000 літрів. А розмістити в машині щось довге можна, склавши додатково спинку переднього крісла.
- Маленька машина мало коштує. Ще одна неправда. Точніше, вона буде дешевшою за машину більш поважного розміру, але аж ніяк не дешевою. Тому що проектування і запуск у виробництво що малої, що великої машини потребує коштів приблизно одного порядку. Одне слово, найдешевшу машину на ринку треба шукати не серед найменших моделей, а серед найгірше укомплектованих.
- Авто малого класу не настільки міцне, як машина більшого класу. Якщо експлуатувати малюка згідно вказівок виробника, він прослужить не набагато менше. Але таки ж – менше. Правда у тому, що маленькі машини в цілому мають менший запас ресурсу, аніж великі, і якщо грубо порушувати правила експлуатації, малюк постарішає швидше.
- Маленькі машини – для жінок. Мало того, що за подібні тези сьогодні можна отримати звинувачення у сексизмі, так це ще й відверта брехня. Інша справа, що починаючі водії жіночої статі, на відміну від чоловіків, не соромляться сідати у компактні авто як у більш зручні для новачків.
Коротко
Автомобільчики А-класу мають один вагомий недолік, який не є секретом, але про який слід нагадати: вони чи не найменш універсальні поміж усіх інших класів. Компактна автівка не може бути і міським авто, і сімейною машиною, і магістральним транспортом для далеких поїздок, наприклад, до моря чи в гори. І така машинка не вмістить разом п’ятьох людей із багажем. Тому стосовно мініатюрних моделей найбільш важливо не помилитись з вибором розмірного класу. Тобто ми хочемо сказати, що майбутній власник повинен добре знати, для яких цілей і умов йому буде потрібна машина.
При підготовці статті були використані матеріали Autocentre та Motor.
Нещодавно РБК-Україна розповідало, як неправильний бензин впливає на автомобіль та як виправити ситуацію.
