Представники бізнес та фармацевтичної спільноти звернулися до президента Володимира Зеленського щодо закону №11493 "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я".
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст звернення.
У документі висловлюють глибоку стурбованість наслідками, які може спричинити підписання закону, та направили главі держави пропозиції для реального зниження вартості ліків
Звернення підготували за результатами загальнонаціонального форуму "Фармапогляд-2025. Фармринок України в очікуванні революційних змін", що відбувся 13 лютого.
"Ми представляємо усі ланки обігу ліків в Україні — виробників лікарських засобів, імпортерів, дистриб'юторів та аптек, які кожного дня працюють для того, щоб забезпечити пацієнта необхідною фармакотерапією українського і міжнародного виробництва", — йдеться у зверненні.
Ключові ризики
За оцінками експертів, закон може призвести до суттєвих проблем у галузі. "Запропоновані норми не відповідають європейським та ринковим стандартам регулювання роботи фармацевтичного ринку та практикам країн ЄС, несуть не лише значні ризики зниження асортиментної і фізичної доступності ліків для населення, а й безпосередньо впливатимуть на привабливість сфери охорони здоров'я України для міжнародних інвесторів", – наголошується в документі.
У зверненні також підкреслюють, що “українські пацієнти можуть залишитися без необхідних ліків і мати суттєве погіршення здоров'я і якості життя".
Експерти прогнозують п'ять основних наслідків підписання закону в коротко- та середньостроковій перспективі:
- Суттєві порушення в роботі фармацевтичного ринку як наслідок адміністративно-командних методів регулювання ринку. За всю історію нашої країни приклади таких підходів жодного разу не були ефективними, призводячи до виникнення дефіциту та зростання цін. "Прості" адміністративні рішення не передбачають їх ефективності для життя людей. Натомість шкода від їх впровадження не потребує доказів.
- Штучне витіснення з ринку ефективних та безпечних лікарських засобів. Закон України, що містить вимогу щодо ціноутворення на базі ціни ліків у низці референтних країн, що ще не визначені, без врахування ступеня відшкодування ліків за державний кошт, що є звичною практикою в країнах — членах ЄС, унеможливить доступ, зокрема, до оригінальних препаратів та препаратів із доведеною біоеквівалентністю, які відповідають стандартам доказової медицини та сучасним рекомендаціям провідних медичних спільнот.
- Обмеження фізичної доступності лікарських засобів. Обмеження доступу на ринок ліків за ціновими параметрами та обмеження ринкових відносин в системі дистрибуції ліків не призведуть до зниження цін на ліки, а знизять їхню фізичну доступність для пацієнтів по всій країні.
- Перегляд рішень міжнародних компаній-виробників та інших міжнародних інвесторів у сферу охорони здоров'я щодо обсягів надання подальшої підтримки. Констатуємо, що наразі виробники лікарських засобів впроваджують низку соціальних проєктів у сфері охорони здоров'я, втілюють гуманітарні ініціативи, інвестують у клінічні дослідження…
- Методи регулювання фармацевтичного ринку в Україні суперечать процедурам Європейського Союзу – Regulatory Impact Assessment (RIA) – яка є стандартною процедурою оцінки регуляторного впливу перед ухваленням нових правил або обмежень."
Замість запропонованих у законі обмежень експерти пропонують конкретні шляхи реального зниження вартості ліків:
- Розширення існуючої програми реімбурсації "Доступні ліки", яка є частиною Програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Зокрема, необхідним є подальший розвиток схеми копейменту з визначенням лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, на основі оцінки медичних технологій (ОМТ) та з урахуванням пріоритетних терапевтичних напрямків.
- Продовження застосування механізму договорів керованого доступу, що дозволяє досягти оптимального рішення щодо ціни лікарських засобів за умови збереження її конфіденційності.
Звернення підписали:
- Євген Кунда, СЕО Proxima Research International
- Володимир Редько, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків
- Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників
- Анна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації
- Тетяна Котляр, голова Всеукраїнської фармацевтичної спілки "ФАРМУКРАЇНА"
- Ірина Суворова, директор Аптечної професійної асоціації України
- Олег Клімов, голова правління Всеукраїнської фармацевтичної палати
"З огляду на критичність ситуації та істотні ризики дестабілізації і зниження доступності ліків для пацієнтів ми закликаємо Вас втрутитися у ситуацію, що склалася, та ветувати Закон України, повернувши його Верховній Раді України для розробки законотворцями пропозицій щодо чітких запобіжників для уникнення потенційного дефіциту ліків", – сказано в повідомленні.
Представники галузі закликають повернути закон до Верховної Ради "для розробки законотворцями пропозицій щодо чітких запобіжників для уникнення потенційного дефіциту ліків".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
