Міністерство освіти і науки України (МОН) анонсувало реформу, згідно з якою шкільні предмети "Історія України" та "Всесвітня історія" будуть об'єднані в один навчальний курс. Ця ініціатива викликала хвилю незгоди серед освітян та представників академічних кіл.
РБК-Україна розбиралося, що це за ініціатива та як до неї ставляться освітяни.
Чому вирішили об’єднати шкільні курси історії
Згідно з наказом МОН №1072, підписаним міністром освіти Оксеном Лісовим 30 липня 2024 року, затверджуються "концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти". Одним із ключових положень цього документу є об'єднання курсів історії України та всесвітньої історії.
Як зазначено на дев'ятій сторінці документа, генеральний директор директорату шкільної освіти Ігор Хворостян обґрунтовує необхідність такої зміни інтеграцією навчального процесу, яка, на його думку, має сприяти більш цілісному розумінню історичних подій.
Реакція освітян
Однак, освітяни та науковці висловлюють занепокоєння, що об'єднання цих двох дисциплін може призвести до втрати важливих знань, необхідних для формування національної ідентичності та розуміння світових процесів. Вони вважають, що такі предмети мають залишатися окремими, оскільки кожен із них виконує свою унікальну освітню роль.
Представники академічних кіл та педагоги, які не погоджуються з цією ініціативою, розпочали збір підписів у мережі під письмовим зверненням, у якому висловлюють протест проти об'єднання шкільних предметів "Історія України" та "Всесвітня історія" в один курс. Лист на ім'я міністра освіти Оксена Лісового залишається відкритим для підписання, включаючи батьків учнів. Всім бажаючим приєднатися пропонують заповнити спеціальну форму.
Новий підхід може спотворити наукову об’єктивність
Вчитель історії Василь Михальчук у коментарі для РБК-Україна зазначає, що нова концепція, яка поки не має назви, передбачає інтеграцію історії України з всесвітньою історією в одному курсі. Він піддає критиці ідею міністра щодо паритету між двома історіями, стверджуючи, що такий паритет ніколи не існував, оскільки всесвітньої історії завжди було менше, ніж історії України.
"Історія України вже зараз інтегрована у світовий історичний процес, і новий підхід, який надає центральне місце Україні, може спотворити наукову об'єктивність і призвести до авторитарних тенденцій у викладанні історії", – наголошує Василь Михальчук.
Він також підкреслює важливість розділення цих двох предметів, адже всесвітня історія дозволяє зрозуміти глобальні процеси, тоді як історія України акцентує увагу на національних подіях. Об'єднання їх в один курс, на його думку, порушить баланс і призведе до втрати повноцінного розуміння обох дисциплін.
Значимість історії України
Вчитель історії Баницького НВК на Сумщині Сергій Просяник у коментарі для РБК-Україна також висловив негативне ставлення до цієї ініціативи, порівнюючи її з можливістю об'єднання української та іноземної мови в один предмет. Він зазначає, що історія України і всесвітня історія завжди викладалися синхронно, починаючи з 7 класу, і так було в шкільній програмі завжди.
"У сучасних умовах, коли Україна стикається з екзистенційною загрозою з боку Росії, необхідно більше акцентувати увагу саме на історії України. На мою думку, ця однією із причин цієї війни є недостатнє вивчення власної історії, і учні повинні отримати глибоке розуміння національних подій", – говорить Сергій Просяник.
Обидва освітяни наголошують, що історія повинна залишатися науково об'єктивною дисципліною, яка передає досвід минулого без емоційних чи політичних оцінок. На їхню думку, об’єднання історії України та всесвітньої історії може негативно вплинути на якість освіти та сформувати викривлене сприйняття історичних подій.
Раніше РБК-Україна розповідало, що до очного навчання із 1 вересня 2024 року планують повернути 300 тисяч школярів. Однак не всі школи можуть гарантувати безпеку для учнів. Ми дізналися, які регіони і за якою формою почнуть навчання у вересні.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
